У нижній течії гірської річки Ярлунг Цангпо, в серці Тибету, Китай розпочав будівництво гідроелектростанції, яка має перевершити за масштабами навіть знамениту «Греблю трьох ущелин». Її кошторис — 1,2 трильйона юанів або близько 167 мільярдів доларів. Це найбільший гідроенергетичний проєкт у світовій історії, що ставить амбітну мету — забезпечити КНР додатковими потужностями для досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року, повідомляє MigNews.
Економічний ефект від побудови електростанції
Очікується, що реалізація проєкту стимулює активність у кількох галузях одночасно: від видобутку й виробництва сталі та цементу до логістики та енергетики. Акції China Energy Engineering Corp., компанії-реалізатора, зросли на 10% у Шанхаї та на 51% у Гонконгу. Також фіксується зростання вартості ф’ючерсів на залізну руду, арматуру та гарячекатані рулони — усе це свідчить про високі очікування інвесторів.
Чому цей проєкт турбує Індію та Бангладеш
Річка Ярлунг Цангпо, на якій споруджується гребля, далі тече територією штату Аруначал-Прадеш (Індія), де змінює назву на Брахмапутра і прямує до Бангладеш. Внаслідок цього будівництво викликає занепокоєння в обох державах. Зокрема, існують побоювання щодо потенційної зміни водного балансу, що може вплинути на мільйони людей у нижній течії. Китай запевняє, що проєкт не призведе до зниження водопостачання або зміни природного режиму.
Чим загрожує втручання в заповідну зону Тібету
Територія спорудження розташована в межах одного з найбільш біорізноманітних національних заповідників Китаю. Місцеві екосистеми надзвичайно чутливі до змін гідрологічного режиму, і екологи вже попереджають про можливі незворотні наслідки. Попри заяви китайського уряду про запровадження комплексних заходів захисту довкілля, ризики для флори й фауни залишаються високими.
Логістика, висота і лінії передач
Будівництво у високогір’ї Тибету супроводжується серйозними труднощами. Постачання матеріалів та залучення робітників до віддаленого регіону вимагає значних ресурсів. Крім того, прокладення ліній електропередачі до східних мегаполісів, таких як Шанхай або Гуанчжоу, ускладнене протяжністю й вартістю. Саме ці аспекти можуть стати критичними в економічному обґрунтуванні проєкту.
Чиста енергія як стратегічна мета Китаю
Гребля має стати одним із символів «зеленої трансформації» Китаю. Очікується, що її потужності дозволять замістити частину вугільної генерації та зробити внесок у глобальні кліматичні цілі. Проєкт розглядається як відповідь Пекіна на виклики сталого розвитку та енергетичної безпеки в умовах світової декарбонізації.
Технологічне суперництво й альтернативні маршрути
У паралельному проєкті китайські компанії реалізують підводну оптоволоконну інтернет-лінію, що має з’єднати Азію, Близький Схід та Європу в обхід США. Цей тренд демонструє прагнення КНР до інфраструктурної автономії та технологічного впливу в регіоні. Гребля на Ярлунг Цангпо вписується в цю логіку — не лише як інженерний, а й геополітичний маркер. Раніше ми писали про Стамбул як арену нових переговорів між Україною та Росією в липні 2025 року.
