Як повідомляє PNAS, міжнародна група дослідників з’ясувала, що Земля змогла підтримувати придатні для життя кліматичні умови понад 100 мільйонів років завдяки складному природному механізму саморегуляції. Науковці вважають, що ключову роль у цьому процесі відіграє кругообіг фосфатів і його вплив на вміст вуглекислого газу в атмосфері, пише MigNews.
Дослідження показало, що взаємодія між рівнем моря, морськими організмами та донними відкладами створювала своєрідний природний «термостат», який протягом геологічних епох допомагав стримувати різкі зміни клімату та підтримувати баланс між потеплінням і охолодженням планети.
Як фосфати впливають на температуру Землі
У центрі відкритого механізму перебувають фосфати — сполуки фосфору, необхідні для розвитку морського життя.
Коли рівень Світового океану підвищувався, значна частина фосфатів накопичувалася у мілководних відкладах континентальних шельфів і не потрапляла до відкритого океану. Через це зменшувалася біологічна продуктивність морських організмів, органічного вуглецю на дні накопичувалося менше, а концентрація вуглекислого газу в атмосфері поступово зростала, що сприяло потеплінню.
Що відбувалося під час зниження рівня моря
Падіння рівня моря запускало протилежний процес.
Фосфати активніше надходили в океан, стимулюючи розвиток планктону та інших морських організмів. Після їхньої загибелі органічна речовина осідала на дно, де її розкладання знижувало рівень кисню у воді.
У таких умовах із донних осадів вивільнялося ще більше фосфатів, що посилювало природний цикл і сприяло ефективнішому захороненню вуглецю під морським дном. У результаті кількість вуглекислого газу в атмосфері поступово зменшувалася, а клімат ставав прохолоднішим.
Чому еоцен став винятком
Для перевірки своєї гіпотези дослідники проаналізували геологічні дані за останні 60 мільйонів років.
Особливу увагу вони приділили еоцену — періоду приблизно 56–34 мільйони років тому. Тоді дуже високий рівень моря призвів до того, що фосфати залишалися переважно на затоплених шельфах, а механізм природного захоронення вуглецю працював значно слабше. Саме тому Земля переживала тривалий період підвищених температур.
Який метод використали науковці
Для реконструкції давніх умов учені застосували сучасний метод аналізу співвідношення йоду до кальцію в залишках мікроскопічних організмів — форамініфер.
Професор кафедри наук про Землю та навколишнє середовище Сіракузького університету Зунлі Лу пояснив значення отриманих результатів.
«Ця система допомогла контролювати, скільки вуглекислого газу залишалося в атмосфері протягом десятків мільйонів років».
На думку авторів роботи, навіть попри значні природні зміни, цей механізм зробив кліматичну систему Землі стійкішою та допоміг уникнути екстремальних температурних коливань упродовж багатьох геологічних епох.
Нагадаємо, раніше ми писали про новий трейлер серіалу «Ліхтарі», який представила HBO.
