ІПСО розшифровується як інформаційно-психологічна операція. Якщо пояснювати що таке ІПСО без складної термінології, це організований інформаційний вплив на певну аудиторію, метою якого може бути зміна її емоцій, переконань, оцінок або поведінки.
В українському інформаційному просторі термін часто використовують у контексті російсько-української війни. Центр протидії дезінформації при РНБО України описує інформаційно-психологічні спецоперації як комплекс заходів із поширення спеціально підготовленої інформації для впливу на емоції, почуття та поведінку людей.
«Інформаційно-психологічні спецоперації — комплекс заходів з поширення спеціально підготовленої інформації задля впливу на емоції, почуття, поведінку людей».
Окремий фейк, помилкова новина або емоційний допис ще не доводять, що йдеться саме про ІПСО.
ІПСО простими словами: як працює інформаційний вплив
ІПСО простими словами можна описати як сплановану спробу сформувати потрібне сприйняття певної події, людини або ситуації. Для цього можуть використовувати неправдиві повідомлення, правдиві факти без контексту, перекручені цитати, старі фотографії, змонтовані відео, анонімні «інсайди» та емоційні коментарі.
Умовний приклад: в анонімному Telegram-каналі з’являється непідтверджене повідомлення про подію, здатну викликати сильний страх. Незабаром та сама теза повторюється на інших сторінках, у TikTok з’являються емоційні відео, а в коментарях користувачів переконують, що офіційні джерела нібито щось приховують. Велика кількість повторень може створити враження, що інформацію підтверджують різні джерела, хоча початкове походження повідомлення залишається одним і тим самим.
Такий ефект особливо помітний у соціальних мережах, де алгоритми рекомендують контент на основі попередніх переглядів та взаємодій. Кіберполіція України нагадує, що після перегляду певного типу матеріалів алгоритми можуть активніше пропонувати схожий контент.
Маніпулятивні повідомлення можуть поширюватися не лише через соцмережі. MigNews, наприклад, повідомляв про фейкові електронні листи від імені Кирила Буданова, щодо яких Офіс президента закликав перевіряти адресу відправника та не довіряти підозрілим скринькам. Такий випадок сам по собі стосується шахрайської та неправдивої комунікації й показує, наскільки переконливо може виглядати повідомлення, яке імітує офіційне джерело.
Які цілі можуть мати ІПСО
Мета інформаційно-психологічної операції залежить від того, на кого спрямований вплив і якої реакції прагнуть досягти. Це може бути не лише переконання людини в конкретній неправді, а й створення загальної невпевненості, страху або недовіри.
Серед типових цілей:
- викликати паніку, тривогу або відчуття небезпеки;
- послабити довіру до державних органів, медіа, військових чи інших інституцій;
- посилити суперечки між окремими групами суспільства;
- деморалізувати певну аудиторію;
- сформувати потрібне ставлення до події або рішення;
- спровокувати конкретні дії або відмову від них;
- змусити самих користувачів масово поширювати потрібний наратив;
- заповнити інформаційний простір взаємовиключними версіями подій.
ЦПД зазначає, що в російських інформаційних кампаніях проти України використовуються різні канали, від медіа до анонімних платформ і акаунтів. Водночас приналежність конкретної публікації до координованої операції потребує доказів, а не лише припущення на основі її змісту.
Сильна емоційна реакція на повідомлення є приводом перевірити його, а не автоматично поширювати далі.
Які методи ІПСО використовують в інтернеті
Методи ІПСО можуть відрізнятися залежно від платформи та аудиторії, але в багатьох інформаційних кампаніях повторюються схожі прийоми.
Емоційні повідомлення
Страх, гнів та обурення збільшують імовірність того, що людина відреагує швидко, не витрачаючи час на перевірку. Тому в сумнівних публікаціях часто зустрічаються заклики «терміново поширити», повідомлення про нібито приховану правду або твердження, що інформацію скоро видалять.
Багаторазове повторення однієї тези
Одна й та сама інформація може з’являтися в десятках каналів та акаунтів із трохи зміненими формулюваннями. Кількість публікацій при цьому не дорівнює кількості незалежних підтверджень.
У MigNews описувався реальний приклад, коли, за інформацією ЦПД, фейкові Telegram-боти використовувалися для збору даних про ТЦК. У таких ситуаціях інформаційний компонент може поєднуватися зі збором даних або іншими діями поза межами звичайного поширення контенту.
Маніпуляція контекстом
Для введення аудиторії в оману не завжди потрібно створювати повністю вигаданий матеріал. Реальну фотографію можна подати як знімок іншої події, старе відео видати за нове, а правильну статистику використати без даних, необхідних для її розуміння.
Окремий прийом полягає у вириванні цитати з контексту. Кілька слів зі значно довшої заяви здатні створити протилежне враження від того, що людина сказала повністю.
Фейкові акаунти, боти та штучний контент
Підозру можуть викликати профілі, які одночасно публікують однакові тези, масово залишають однотипні коментарі або раптово змінюють тематику. Але сам факт анонімності чи недавньої реєстрації акаунта не є достатнім доказом його участі в інформаційній операції.
Окремою проблемою стали підроблені відео й аудіо. MigNews раніше розповідав про шахрайські відеоповідомлення з фейковими обличчями в Telegram, де зображення та голос використовували для імітації знайомої людини.
Як розпізнати ІПСО та інформаційну маніпуляцію
Універсальної ознаки, яка дозволяє за одним повідомленням безпомилково визначити координовану інформаційну операцію, немає. Проте ознаки ІПСО та інших маніпуляцій часто можна помітити ще до того, як перейти до глибокої перевірки.
Насторожити можуть такі деталі:
- публікація наполягає на негайному поширенні;
- немає прямого посилання на першоджерело;
- автор посилається на «інсайдерів» або «надійні джерела» без конкретизації;
- заголовок містить значно категоричніші твердження, ніж сам текст;
- фото або відео не мають зрозумілої дати й місця зйомки;
- реальний факт поєднується з непідтвердженим висновком;
- однакова теза одночасно з’являється у багатьох акаунтах;
- повідомлення побудоване майже виключно на страху, гніві чи обуренні;
- користувачів переконують, що «всі ЗМІ мовчать» або інформацію приховують;
- скриншот використовується замість посилання на документ чи оригінальну заяву.
Одна така ознака нічого не доводить. Наприклад, емоційний заголовок може виявитися звичайним клікбейтом, а відсутність імені автора не перетворює сайт на інструмент інформаційної операції.
MigNews також писав про фейкові новинні сайти, які імітували британські медіа. Подібна візуальна схожість із відомим ресурсом здатна створювати хибне відчуття надійності, тому перевіряти потрібно не лише текст, а й адресу сайту та його походження.
ІПСО, фейк, дезінформація та пропаганда: яка різниця
Ці терміни пов’язані між собою, але не є синонімами.
| Поняття | Що означає | Головна особливість |
|---|---|---|
| ІПСО | Організований інформаційно-психологічний вплив на визначену аудиторію | Передбачає мету, аудиторію та комплекс дій |
| Дезінформація | Навмисне поширення неправдивої або оманливої інформації | Мета полягає у введенні в оману |
| Фейк | Повністю або частково сфабриковане повідомлення | Може бути окремою публікацією без ширшої кампанії |
| Пропаганда | Систематичне поширення ідей, поглядів і наративів | Може використовувати як правдиві, так і неправдиві твердження |
Тому інформаційно-психологічна операція може включати фейки та дезінформацію, але не обмежується ними. Для впливу іноді достатньо вибірково подавати справжні факти, замовчувати контекст або змішувати підтверджені відомості з припущеннями.
Правдиве фото або справжня цитата не гарантують правдивості всього повідомлення, якщо змінено їхній контекст.
Як перевіряти підозрілу інформацію
Базовий захист від маніпуляцій починається не зі складних програм, а з перевірки походження повідомлення. Кіберполіція у своїх рекомендаціях щодо фактчекінгу радить користуватися першоджерелами, звірятися з офіційними ресурсами та перевіряти автентичність фото і відео.
«Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх достовірності».
Практична перевірка може складатися із семи кроків:
- Знайти найраніше доступне джерело повідомлення, а не його перепублікацію.
- Перевірити автора, дату, місце події та час публікації.
- Знайти офіційний сайт або сторінку установи, якій приписують заяву.
- Перевірити цитату в повному відео, документі чи інтерв’ю.
- Порівняти повідомлення з кількома незалежними джерелами.
- Перевірити фото через зворотний пошук зображень, щоб з’ясувати, чи не публікувалося воно раніше.
- Не пересилати матеріал тільки через те, що він викликав страх, гнів або бажання негайно попередити інших.
Окремої уваги потребують скриншоти. Вони легко редагуються і не дають змоги перевірити, чи існував оригінальний допис. Значно надійніше знайти саме першоджерело.
Навіть під час спростування сумнівної інформації небажано без потреби багаторазово повторювати маніпулятивний заголовок. Так початкова теза може отримати додаткове охоплення, навіть якщо публікація мала на меті її заперечити.
FAQ про ІПСО
Як розшифровується ІПСО?
ІПСО розшифровується як інформаційно-психологічна операція. Термін стосується комплексного інформаційного впливу на визначену аудиторію з конкретною метою.
Чи кожен фейк є ІПСО?
Ні. Фейк може бути окремою неправдивою публікацією, клікбейтом, шахрайським повідомленням або навіть результатом помилки. Для висновку про ІПСО потрібні додаткові ознаки системності та координованого впливу.
Де найчастіше поширюються інформаційні маніпуляції?
Вони можуть з’являтися в Telegram, TikTok, Facebook, YouTube, X, месенджерах, електронній пошті та на сайтах. Платформа сама по собі не визначає достовірність інформації.
Як перевірити підозрілий Telegram-канал?
Потрібно подивитися, на які джерела він посилається, чи виправляє помилки, хто стоїть за каналом і чи підтверджуються його ключові повідомлення офіційними або незалежними джерелами. Постійні анонімні «інсайди» без доказів є приводом для підвищеної обережності.
Що робити, якщо повідомлення схоже на ІПСО?
Щоб зрозуміти, як розпізнати ІПСО, потрібно не поспішати з репостом, знайти першоджерело, перевірити дату й контекст, окремо дослідити фото або відео та порівняти твердження з офіційними повідомленнями. Сукупність перевірених фактів надійніша за кількість репостів або емоційність публікації.
