Українські зенітники показали, як звичайний FPV-дрон перехоплює в повітрі модернізований ударний гелікоптер Мі-28НМ — одну з найнебезпечніших для піхоти машин російської армійської авіації. Дешевий дрон проти борту, який оцінюють у $18–20 млн, — це вже не поодинокий щасливий випадок, а частина тенденції, що за два роки змінила правила гри для гелікоптерів на фронті.
Як повідомляє «АрміяInform», відео ураження оприлюднили в середу, 14 жовтня, у Telegram-каналі 10 армійського корпусу. Удар завдали пілоти зенітного ракетного дивізіону «Прибульці» 115 окремої механізованої бригади: за їхніми словами, зенітний FPV-дрон перехопив повітряну ціль і уразив ворожий борт. Місце й точний час ураження у повідомленні не уточнюються, а дані про стан екіпажу офіційно не наводилися.
Що сталося 14 жовтня: головне коротко
- Ціль: російський ударний гелікоптер Мі-28НМ — модернізована версія Мі-28.
- Хто уразив: зенітний ракетний дивізіон «Прибульці» 115 ОМБр (10 армійський корпус).
- Чим: зенітний FPV-дрон, який перехопив гелікоптер у повітрі, а не на землі.
- Орієнтовна вартість борту: близько $18–20 млн, за оцінкою, наведеною «АрміяInform».
- Доказ: відеозапис, опублікований військовими; незалежних даних про місце падіння поки немає.
У бригаді наголосили, що це результат роботи підрозділу, який спеціалізується на протидії повітряним загрозам за допомогою безпілотників. Тобто йдеться не про випадкову атаку штурмового дрона, а про цілеспрямоване полювання на авіацію.
Чому Мі-28НМ називають «Нічним мисливцем» і чим він небезпечний
Мі-28 — двомісний ударний гелікоптер, який Росія використовує для вогневої підтримки своїх підрозділів: пусків некерованих і керованих ракет по позиціях, техніці та укріпленнях. Модифікація НМ отримала оновлений бортовий комплекс, а пілоти — шоломи з приладами нічного бачення. Звідси й неофіційна назва «Нічний мисливець».
Як пише NV, військовий експерт Олексій Мельник раніше називав Мі-28 одним із гелікоптерів, що становлять найбільшу загрозу для української армії, оскільки ця машина ефективніше за інші діє вночі. Нічна робота ускладнює і візуальне виявлення гелікоптера, і застосування проти нього переносних зенітних комплексів.
Саме тому кожен збитий Мі-28 має вагу більшу, ніж просто вартість заліза: це мінус один носій, здатний бити по передньому краю з кількох кілометрів, і мінус двоє підготовлених пілотів у строю, якщо екіпаж не врятувався.
Хронологія: як FPV-дрони навчилися збивати гелікоптери
Ураження Мі-28НМ стало продовженням низки прецедентів. Перші спроби таранити російські гелікоптери FPV-дронами, за даними Forbes, українські оператори робили ще з вересня 2023 року, але перший успіх прийшов лише через багато місяців.
| Дата | Гелікоптер | Хто і як | Що важливо |
|---|---|---|---|
| 31 липня 2024 | Мі-8 | FPV-дрон, удар під час зльоту біля Донецька | Forbes назвав це, ймовірно, першим ураженням гелікоптера FPV-дроном |
| 29 вересня 2025 | Мі-8 | 59 ОШБр Сил безпілотних систем, район Котлярівки | Відео оприлюднив командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді |
| 20 березня 2026 | Ка-52 «Алігатор» | батальйон «Хижаки висот» 59 ОШБр, FPV-дрон на оптоволокні, Покровський напрямок | Перше відоме ураження саме ударного гелікоптера FPV-дроном |
| 14 жовтня 2026 | Мі-28НМ | дивізіон «Прибульці» 115 ОМБр, зенітний FPV-дрон | Перехоплення в повітрі спеціалізованим зенітним підрозділом |
Як розповідали «24 Каналу» у батальйоні «Хижаки висот», збиттю Ка-52 передували близько півтора місяця спроб і кілька десятків невдалих вильотів. Тож кожен такий випадок — результат довгої систематичної роботи, а не везіння.
Що це змінює на фронті
Ключова відмінність останнього випадку — спеціалізація. Якщо перші гелікоптери уражали штурмові підрозділи, які полювали на них паралельно з іншими задачами, то тепер у бригадах з’являються зенітні дивізіони, що працюють FPV-перехоплювачами саме по повітряних цілях. Схожий підхід Україна вже масово застосовує проти «шахедів» і розвідувальних дронів.
Що це означає на практиці:
- російським гелікоптерам стає небезпечно працювати на малих висотах поблизу лінії фронту — а саме так вони уникають радарів і ракет ППО;
- ціна обміну різко на користь оборони: FPV-дрон коштує в рази менше за ударний гелікоптер;
- противник змушений відводити авіацію далі від фронту, а отже — бити з більших дистанцій і менш точно.
Водночас ідеться про поодинокі успіхи: гелікоптер — швидка й маневрена ціль, і перехоплення вимагає від оператора збігу багатьох умов. Масштабувати такі результати — наступне завдання для зенітних підрозділів. Про те, як рахують загальні втрати ворожої техніки, ми пояснювали в матеріалі про втрати Росії у війні з Україною у 2026 році, а про посилення ППО — у тексті про британські ракети LMM проти реактивних «шахедів».
Збитий Мі-28НМ — сигнал, що небо над лінією фронту для російських гелікоптерів звужується: дешевий дрон у руках спеціалізованого підрозділу здатен вивести з ладу машину вартістю в десятки мільйонів доларів.
Що далі
Офіційних даних про долю екіпажу та точне місце падіння гелікоптера на момент публікації немає. Варто стежити за наступними повідомленнями 10 армійського корпусу та 115 ОМБр, а також за щоденними зведеннями Генштабу ЗСУ, у яких фіксують втрати авіатехніки противника. Окремо експерти звертатимуть увагу, чи стане зенітний FPV-перехоплювач стандартним засобом проти гелікоптерів у бригадах на інших напрямках.
Фото: кадр з відео ураження російського гелікоптера Мі-28НМ. 115 ОМБр / 10 армійський корпус, armyinform.com.ua.
