14 жовтня у Гамбурзі розпочався перший публічний судовий процес у справі про підрив газопроводів «Північний потік» у вересні 2022 року. На лаві підсудних — колишній український військовий Сергій Кузнєцов, якого німецька прокуратура вважає керівником диверсійної групи. Від того, як суд оцінить його дії — як злочин чи як операцію воєнного часу, — залежить не лише його доля, а й те, як Європа надалі трактуватиме удари по інфраструктурі держави-агресора.
Як повідомляє «НВ», засідання проходить у Вищому земельному суді Гамбурга, а біля будівлі ще зранку зібралися українці, які приїхали підтримати обвинуваченого. Кузнєцов свою причетність до вибухів заперечує, офіційний Київ — також.
У чому звинувачують Кузнєцова
Федеральна прокуратура Німеччини висунула обвинувачення у липні 2026 року. За даними Al Jazeera, у документі чотири пункти:
- керівництво нападом на цивільні об’єкти (за німецьким правом це кваліфікують як воєнний злочин);
- спричинення вибуху;
- руйнування інфраструктури;
- порушення роботи систем життєзабезпечення.
За найтяжчий пункт закон передбачає щонайменше три роки позбавлення волі (у менш тяжких випадках — від одного року). За версією слідства, Кузнєцов у 2022 році був офіцером ЗСУ і діяв за дорученням «невстановлених українських державних структур». Мета, як стверджують прокурори, — назавжди зупинити постачання російського газу і позбавити Москву доходів, якими вона фінансує війну. Німецькі суди вважають справу своєю, бо газопроводи виходять на берег у Лубміні (земля Мекленбург — Передня Померанія).
Хронологія: від вибухів до суду
| Дата | Подія |
|---|---|
| 26 вересня 2022 | Вибухи на дні Балтійського моря біля острова Борнгольм зруйнували три з чотирьох ниток «Північного потоку-1» і «Північного потоку-2». Труби не працювали, але були заповнені газом |
| Лютий 2024 | Швеція і Данія закрили власні розслідування, не знайшовши підстав для кримінальних справ |
| Серпень 2025 | Німецькі ЗМІ повідомили про ордери на арешт шістьох громадян України; Кузнєцова затримали у відпустці в Італії |
| 30 вересня 2025 | У Польщі затримали ще одного підозрюваного — водолаза Володимира Журавльова |
| 17 жовтня 2025 | Варшавський суд відмовив Німеччині у видачі Журавльова і звільнив його |
| Листопад 2025 | Італія екстрадувала Кузнєцова до Німеччини |
| Липень 2026 | Обвинувальний акт; 9 липня Офіс генпрокурора України заявив, що доказів причетності держави чи посадовців не встановлено |
| 19 серпня 2026 | Журавльова повторно затримали — цього разу в Хорватії |
| 14 жовтня 2026 | Початок процесу в Гамбурзі |
Як слідство описує операцію
За версією обвинувачення, наприкінці літа 2022 року група із семи людей — Кузнєцов, четверо професійних водолазів, фахівець із вибухівки та шкіпер — вийшла в море на орендованій за підробленими документами яхті Andromeda з порту Росток. Водолази нібито встановили на глибині близько 80 метрів заряди із суміші гексогену та октогену з годинниковими детонаторами. Телерадіокомпанія ARD писала, що на яхті знайшли сліди військової вибухівки, а один із семи підозрюваних згодом загинув на війні. Усе це поки що — позиція сторони обвинувачення, яку суд лише має перевірити.
Три країни — три рішення
Справа показала, що в ЄС немає єдиного погляду на такі дії. Італія після розгляду в судах видала Кузнєцова. Польща відмовила: суддя Даріуш Лубовський, за даними Notes from Poland, назвав боротьбу України справедливою оборонною війною, у якій удар по інфраструктурі ворога є воєнною дією, а не злочином. Прем’єр Дональд Туск тоді підтримав рішення суду. Хорватія ж 24 вересня дозволила видати Журавльова Німеччині, хоча він попросив там політичного притулку, і передача поки не відбулася.
Головне питання процесу: злочин чи наказ
Захист будує позицію на тому, що Кузнєцов був військовим. За даними BBC, на які посилається «НВ», його адвокат заявив, що обвинувачений не може розголошувати деталі служби, але двоє його командирів готові дати письмові свідчення під присягою. Тобто захист фактично виходить на питання імунітету комбатанта: міжнародне гуманітарне право не карає військового за законні дії у війні, тоді як прокуратура наполягає, що газопровід — цивільний об’єкт. Схожі дискусії про межі відповідальності у війні точаться й довкола Спецтрибуналу щодо агресії та імунітету посадовців РФ.
Гамбурзький процес — це вже не лише розслідування диверсії. Суд, по суті, має відповісти, чи може країна ЄС карати військового держави, що захищається, за удар по інфраструктурі агресора. Відповідь стане прецедентом для всієї Європи.
Що буде далі
Процес лише стартував: суд уперше публічно розглядатиме докази, які слідство збирало кілька років, і зрозуміло, що це не справа одного засідання. Паралельно вирішується доля Журавльова в Хорватії — якщо його видадуть, у Німеччині може з’явитися другий обвинувачений. Для Берліна справа політично незручна: уряд продовжує підтримувати Україну, а прокуратура говорить про «державний слід». Київ свою причетність заперечує й зауважує, що власне розслідування доказів не виявило.
Фото: будівля Вищого земельного суду в Гамбурзі, де розпочався процес. Фото: NV, nv.ua.
