Станом на 1 вересня 2026 року офіційна українська оцінка загальних бойових втрат російського особового складу від початку повномасштабного вторгнення становить близько 1 489 640 осіб. За 31 серпня показник збільшився на 1 440. У тому самому зведенні Генерального штабу ЗСУ зафіксовані втрати танків, бронетехніки, артилерії, засобів ППО, авіації, безпілотників, автомобілів і флоту. Актуальні цифри публікує Міністерство оборони України.
Водночас втрати Росії у війні з Україною 2026 не можна зводити до одного лічильника. Українські оперативні оцінки, дані західних розвідок та OSINT-підрахунки створюються за різними методиками. Наприклад, Oryx зараховує техніку лише за наявності фото або відеодоказу, тоді як Генштаб оцінює бойові втрати на основі значно ширшого масиву інформації. Через це дві різні цифри можуть одночасно бути коректними в межах методики конкретного джерела.
Головне при читанні статистики втрат — спочатку з’ясувати, що саме рахували, а вже потім порівнювати числа.
Де дивитися втрати Росії на сьогодні
Основним українським джерелом щоденної статистики залишається Генеральний штаб ЗСУ. Зведення з накопичувальними показниками також регулярно публікує офіційний сайт Міноборони. Саме там доцільно перевіряти втрати Росії на сьогодні, а не орієнтуватися на перепости інфографіки без дати та посилання на першоджерело.
Станом на 1 вересня 2026 року офіційне зведення містило такі накопичувальні показники:
- особовий склад — близько 1 489 640;
- танки — 12 320;
- бойові броньовані машини — 25 257;
- артилерійські системи — 48 954;
- РСЗВ — 2 079;
- засоби ППО — 1 597;
- літаки — 440;
- гелікоптери — 354;
- БПЛА оперативно-тактичного рівня — 492 177;
- крилаті ракети — 5 060;
- автомобільна техніка та автоцистерни — 142 332;
- кораблі та катери — 35;
- підводні човни — 2.
У щоденному зведенні також вказується приріст за попередню добу. 31 серпня російська сторона, за оцінкою Генштабу, втратила 1 440 осіб, 71 артилерійську систему, чотири танки, два ББМ та 1 775 БПЛА оперативно-тактичного рівня. Для порівняння динаміки можна переглянути матеріал MIGnews про втрати Росії на фронті 11 серпня 2026 року, коли добовий приріст особового складу становив 1 190.
«Інформація уточнюється та доповнюється», — зазначає Міноборони під актуальним зведенням.
Це формулювання має практичне значення. Воєнна статистика формується під час активних бойових дій, тому дані щодо конкретного дня можуть уточнюватися після надходження додаткової інформації.
Що насправді означають цифри Генштабу
Запит Генштаб втрати Росії часто приводить до таблиць із накопичувальними числами, але їх не слід трактувати як поіменний реєстр загиблих. В офіційному повідомленні Міноборони показник особового складу входить до категорії загальних бойових втрат і прямо позначений як орієнтовний. Це відрізняється від підрахунків, де окремо встановлюють загиблих, поранених, полонених або зниклих безвісти.
Різниця особливо помітна при порівнянні української статистики із заявами західних структур. У червні 2026 року британська сторона, посилаючись на розвідувальні оцінки GCHQ, говорила майже про 500 тисяч загиблих російських військових від початку повномасштабного вторгнення. Це не суперечить автоматично значно більшому українському показнику загальних бойових втрат: категорії та методи підрахунку тут різні.
Число «загальні бойові втрати особового складу» не варто автоматично замінювати формулюванням «кількість загиблих».
На MIGnews зміни офіційної статистики можна простежити і на довшому проміжку. 8 липня 2026 року показник особового складу становив близько 1 413 510, а 16 липня — приблизно 1 424 620. До 1 вересня він зріс до 1 489 640.
Хто ще рахує втрати РФ в Україні
Українські офіційні джерела
Для оперативної картини втрати РФ в Україні доцільно перевіряти насамперед у повідомленнях Генштабу та Міноборони. Перевага цих джерел полягає у щоденному оновленні та стабільному наборі категорій, що дає змогу бачити не лише загальну цифру, а й зміну структури втрат.
Окрема цінність накопичувальної статистики — можливість відстежувати тенденції. Наприклад, у липні та серпні 2026 року щоденні зведення регулярно показували великі втрати БПЛА та автомобільної техніки. У матеріалі MIGnews від 17 серпня про нову статистику Генштабу за одну добу було зафіксовано приріст на 2 093 безпілотники.
Західні уряди та НАТО
Західні оцінки публікуються рідше, зате нерідко містять поділ на загиблих і поранених або оцінюють темп втрат за певний період. 3 червня 2026 року британський уряд із посиланням на GCHQ повідомляв майже про 500 тисяч загиблих російських військових.
У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте називав інший показник: понад 30 тисяч російських втрат на місяць. 18 червня він конкретизував діапазон як приблизно 30–35 тисяч на місяць. У цьому випадку йшлося про поточний темп втрат, а не про повний накопичувальний підсумок війни.
«Росія несе значні втрати — понад 30 тисяч щомісяця», — заявив Рютте 3 червня 2026 року.
Цей приклад показує, чому цифру потрібно читати разом із визначенням показника. В іншій заяві НАТО в січні 2026 року Рютте окремо говорив про 20–25 тисяч загиблих на місяць, наголосивши, що не включає до цієї цифри тяжкопоранених.
OSINT та візуально підтверджені втрати
Іншу модель використовує Oryx. Проєкт включає до бази техніку, для якої доступні фотографії або відеозаписи, та розділяє її на знищену, пошкоджену, покинуту й захоплену.
Станом на актуальну версію бази Oryx у ній було задокументовано понад 24 тисячі одиниць російської техніки та обладнання, зокрема понад 4,4 тисячі танків. Сам Oryx прямо вказує, що реальна кількість втраченого обладнання є вищою, оскільки далеко не кожна втрата має доступне фото чи відео.
OSINT-цифра є передусім мінімумом, який можна підтвердити відкритими візуальними доказами.
Чому дані про втрати російської армії різняться
Розбіжність між джерелами не означає, що одне число обов’язково правильне, а решта помилкові. Втрати російської армії залежать від визначення категорії, доступу до інформації та моменту, коли вона потрапила до бази.
Основні причини різниці такі:
- Генштаб формує оперативну оцінку, тоді як OSINT вимагає доступного візуального доказу.
- Підтвердження результатів удару може надходити через години або дні після самої події.
- Значна частина втраченої техніки ніколи не потрапляє на якісні фото чи відео.
- Пошкоджену машину не завжди можна одразу класифікувати як знищену, покинуту або придатну до ремонту.
- Поняття «casualties», «killed», «wounded» і «combat losses» описують різні сукупності людей.
- Різні відомства можуть використовувати власні часові межі й інформаційні масиви.
| Джерело | Що рахує | Частота | Основне обмеження |
|---|---|---|---|
| Генштаб ЗСУ | Оперативну оцінку особового складу та широкого переліку техніки | Щодня | Дані воєнного часу є орієнтовними |
| Західні уряди та розвідки | Загальні втрати, загиблих або втрати за окремий період | Періодично | Методика часто не розкривається повністю |
| НАТО | Стратегічні та періодичні оцінки | Нерегулярно | Показник залежить від конкретної заяви |
| Oryx | Візуально підтверджені втрати техніки | У міру підтвердження | Не бачить техніку без фото чи відео |
Тому напряму віднімати цифру Oryx від показника Генштабу або порівнювати оцінку загиблих GCHQ із загальними бойовими втратами некоректно. Це різні множини даних.
Яким джерелам втрат Росії довіряти
Єдиного універсального джерела для всіх завдань немає. Актуальні втрати Росії для щоденного моніторингу найзручніше відстежувати через Генштаб та Міноборони України. Для оцінки конкретної одиниці бронетехніки корисніша база з візуальним підтвердженням, а для оцінки загальної людської ціни війни важливими стають розвідувальні й демографічні методики.
Практичне правило виглядає так:
- щоденні зміни особового складу та техніки — Генштаб ЗСУ і Міноборони;
- західні оцінки загиблих і поранених — офіційні заяви урядів, розвідок та НАТО;
- конкретні знищені або захоплені машини — OSINT із фото- чи відеодоказами;
- поіменні дані — спеціалізовані реєстри та розслідувальні проєкти з відкритою методикою.
Telegram-канал, анонімний профіль або скриншот таблиці без активного першоджерела не є самостійним підтвердженням. Стару інфографіку легко поширити повторно, обрізавши дату, а число з категорії «загальні втрати» можна помилково підписати як «загиблі».
Надійність цифри визначає не кількість її репостів, а зрозуміле походження та методика підрахунку.
Як перевірити нову статистику втрат
Перед використанням нової цифри достатньо пройти коротку послідовність перевірок.
- Знайти первинну публікацію Генштабу, Міноборони, уряду, НАТО або проєкту, на який посилається повідомлення.
- Перевірити дату та час, оскільки ранкове зведення зазвичай описує результат попередньої доби.
- З’ясувати часовий період: доба, місяць чи весь час від 24 лютого 2022 року.
- Подивитися визначення показника: загиблі, загальні бойові втрати, техніка або лише візуально підтверджені одиниці.
- Зіставити число хоча б з одним незалежним джерелом, не очікуючи повного збігу.
- Не додавати числа з різних методик в один «загальний» показник.
- Перевірити, чи не використовується стара статистика під новим заголовком.
Такий підхід дозволяє використовувати статистику за призначенням. Українське щоденне зведення показує оперативну динаміку, Oryx документує мінімум візуально встановлених втрат техніки, а урядові та розвідувальні оцінки дають додатковий масштаб для зіставлення.
FAQ
Де щодня публікують втрати Росії?
Щоденні накопичувальні дані Генерального штабу ЗСУ доступні через офіційні ресурси українських Сил оборони та сайт Міністерства оборони України. Там вказуються загальні показники і зміни за останню добу.
Чи означають 1 489 640 втрат стільки ж загиблих?
Ні. Станом на 1 вересня 2026 року Генштаб оцінював втрати особового складу приблизно в 1 489 640 осіб, але цей показник не слід подавати як поіменно підтверджену кількість загиблих. Окремі західні оцінки загиблих суттєво нижчі саме через інше визначення категорії.
Чому Oryx показує менше техніки, ніж Генштаб?
Oryx вносить до свого переліку лише втрати, для яких знайдено фото- або відеопідтвердження. Сам проєкт попереджає, що фактична кількість знищеної техніки вища за задокументовану у відкритих джерелах.
Чи можна напряму порівнювати дані Генштабу і НАТО?
Лише після перевірки категорії та періоду. НАТО може назвати кількість загиблих за місяць або сукупні втрати за певний відрізок часу, тоді як Генштаб щодня веде накопичувальну оперативну статистику за власними категоріями.
Як зрозуміти, що статистика не застаріла?
Потрібно відкрити першоджерело та перевірити дату самого зведення, а не дату допису, який його перепублікував. Для щоденної статистики різниця навіть в один день уже означає інший накопичувальний показник.
