Київ одночасно готує два рішення для мостів через Дніпро: посилений захист наявних мостів і резервні переправи на випадок їхнього пошкодження. Паралельно в медіа обговорюють екзотичніші ідеї — від аеростатних загороджень до тунелю. Ми звели оцінки влади, військових аналітиків і виробників в одну картину, щоб пояснити, що з цього реально і в які строки.
Як повідомляє «Суспільне», міністр інфраструктури Калашник розповів, що головним пріоритетом залишається захист наявних мостів, а резервні переправи мають забезпечити щонайменше половину їхньої пропускної спроможності. Тема загострилася після повідомлень, що Путін нібито наказав зруйнувати мости в Києві (дані The Telegraph з анонімних джерел).
Що вже вирішила влада
- На мостах планують встановлювати антидронові сітки та інше навісне обладнання, посилювати прикриття ППО, засобів РЕБ і радіоелектронної розвідки.
- Будівництво кількох насипних дамб із понтонними переправами за словами міністра мало стартувати вже з наступного тижня; роботи можуть тривати до трьох місяців. Локації визначені, але не розголошуються.
- Щодоби між берегами Києва проїжджає близько 600 тисяч автомобілів.
- У перспективі розглядають швидкоспоруджувані бетонні конструкції і тунель під Дніпром — проєкти на десятки мільярдів гривень, для яких потрібна допомога партнерів.
Аеростатне загородження: чому виробник аеростатів проти
Ідея прийшла з Росії: на початку жовтня державний телеканал «Россия-1» показав сюжет про аеростати з тросами й кевларовими сітками для захисту НПЗ від українських дронів. Деякі експерти запропонували так само прикрити київські мости. Але, як пише NV з посиланням на BBC News Україна, керівник компанії «Аеробавовна» Юрій Висовень, єдиний український виробник військових аеростатів, називає це «точно поганою ідеєю». Його розрахунки для Південного мосту:
- висота пілона — 135 м, тож сітка мала б бути близько 150 м заввишки і 60 м завширшки, вагою 71 кг;
- щоб її втримати, потрібні по дві пари аеростатів моделі АВ130 з кожного боку мосту;
- вздовж мосту і під кутом пілон лишається відкритим, а закрити його з усіх боків нереалістично;
- під вітром аеростати відхиляються до 45 градусів;
- реактивний дрон тягне сітку з силою до 9 кілоньютонів — ймовірно, вона обірветься, і наступний дрон пролетить в отвір.
Аеростати, здатні витримати таке навантаження, є, але виробляються у США і коштують мільйони доларів. Натомість в Україні вони довели ефективність в іншій ролі — як ретранслятори зв’язку для дронів: з висоти 500 м радіогоризонт перевищує 80 км.
Понтонні переправи: де взяти техніку
За даними УНН, Defense Express з посиланням на фахівців інженерних військ оцінює, що на одну суцільну переправу знадобиться від двох до чотирьох комплектів понтонно-мостового парку: у вузьких місцях біля Києва ширина Дніпра — приблизно 400–600 м. До 2022 року ЗСУ мали трохи більше 20 батальйонів із такими комплектами, але вони працюють на фронті, частину техніки втрачено. Знімати їх із передової, за словами співрозмовника видання, нереально, тому розглядають закупівлю чи передачу комплектів від партнерів, зокрема Польщі або Франції.
Порівняння варіантів
| Рішення | Строк | Головне обмеження |
|---|---|---|
| Сітки, ППО, РЕБ на мостах | Уже впроваджують | Не дають повної гарантії від масованої атаки |
| Насипні дамби з понтонами | До 3 місяців | Повільний рух, потреба у військовій техніці та охороні |
| Аеростатне загородження | Не планується | Ненадійне проти реактивних дронів, дороге |
| Річковий транспорт (Русанівка — Поштова площа, ~15 хв) | Місяці на закупівлю суден | З листопада по березень навігації, ймовірно, не буде |
| Тунель під Дніпром | 4–6 років | У 3–5 разів дорожче за міст |
Оцінки щодо річкового транспорту й тунелю належать голові ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталію Селику. Він також радить надати на переправах пріоритет автобусам, бо вони перевозять більше людей, ніж приватні авто. Детальніше про тунель — у нашому матеріалі про вартість і строки будівництва.
Що це означає для киян
Навіть після запуску резервних переправ їхня пропускна здатність буде приблизно вдвічі меншою за нинішні мости. Тож у разі пошкодження мостів варто чекати черг, змін маршрутів громадського транспорту і можливих обмежень для приватних авто. Тим, хто щодня перетинає Дніпро, варто заздалегідь продумати альтернативу: метро, віддалену роботу чи гнучкий графік.
Висновок редакції: швидкого «чарівного» рішення для мостів Києва немає. Реальний план — це поєднання ППО, сіток і резервних переправ, а аеростати й тунель поки що лишаються або неефективною, або дуже далекою перспективою.
Фото: Південний міст через Дніпро у Києві, архівне фото. Deutscher Friedensstifter / Wikimedia Commons, CC BY 2.0, commons.wikimedia.org.
