Адміністрація Дональда Трампа була готова запропонувати Росії три економічні стимули лише за часткове перемир’я — припинення ударів по енергетиці або на морі. Ідеться не про мирну угоду, а про перший обмежений крок, і саме тому масштаб пропозицій здивував українську сторону.
Як повідомляє «Еспресо» з посиланням на The New York Times, спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер озвучили ці ідеї наприкінці вересня на полях Генасамблеї ООН. Джерела NYT — посадовці, обізнані з переговорами; офіційно Білий дім пакет не оприлюднював.
Три поступки: що саме пропонували Москві
| Стимул | Суть | Що це дає Росії |
|---|---|---|
| Заморожені активи | Розблокування мільярдів доларів суверенних активів РФ, заморожених на Заході. Торік обговорювали звільнення до 100 млрд доларів | Гроші авансом — ще до виконання перемир’я |
| «Лукойл» | Повернення до плану продажу частини компанії групі близькосхідних інвесторів, серед яких, за NYT, є люди з діловими зв’язками з американськими переговірниками | Багатомільярдну угоду попри санкції |
| Білоруський калій | Дозвіл Мінську експортувати калійні добрива | Валюту для головного союзника Кремля |
Ключова деталь, яку легко пропустити в заголовках: за даними NYT, гроші розглядали саме як попередній стимул, а не винагороду за дотримання домовленостей. Тобто Москва отримала б вигоду раніше, ніж можна було б перевірити, чи справді припинилися удари.
Чому активи не може розморозити лише Вашингтон
Більшість заморожених суверенних активів Росії — близько 210 млрд євро — перебуває в Європейському Союзі, переважно в бельгійському депозитарії Euroclear. Тому будь-яке «розблокування» потребувало б рішень ЄС, а не лише США. Те саме стосується білоруського калію: його транзит через литовський порт Клайпеда зупинено ще у 2022 році, а санкції проти Мінська діють і на рівні Євросоюзу. Отже, частину обіцянок Вашингтон не зміг би виконати самостійно.
Що таке «часткове перемир’я» і чому це не мир
Часткове, або секторальне, перемир’я — це домовленість не атакувати лише певні об’єкти: енергетику, порти чи судна. Бойові дії на фронті при цьому тривають. Для України це питання опалювального сезону та експорту морем, для Росії — захист НПЗ від українських дронів. Детальніше про цей контекст ми писали в матеріалі про вимогу Трампа зупинити удари по російських НПЗ.
Які гарантії вимагає Київ
За даними NYT, українська сторона не відкинула жодної пропозиції одразу, але поставила умови на випадок, якщо Росія відновить атаки:
- «дзеркальні» кошти — Україна отримує із заморожених російських активів стільки ж, скільки Росія;
- гарантована додаткова військова допомога, якщо Москва порушить перемир’я.
Як пише «Українські Новини», остаточної згоди щодо цих умов немає.
Хронологія: від Генасамблеї до Маямі
- Кінець вересня — на полях Генасамблеї ООН стартує новий етап переговорів, звучать пропозиції щодо стимулів для Росії.
- Перед зустріччю в Маямі — Трамп довго говорить телефоном із Путіним і після цього оголошує, що США купуватимуть російський дизель (див. наш розбір угоди щодо дизелю).
- Після розмови — помічник Путіна Юрій Ушаков заявляє, що негайного відновлення переговорів не буде.
- Субота, 10 жовтня — українські посадовці повідомляють, що зустріч у Маямі завершилася без прориву.
Що буде далі
Російські ЗМІ пишуть, що Віткофф і Кушнер можуть прилетіти до Москви протягом найближчих двох тижнів; деталі візиту, за їхніми даними, ще узгоджують. Трамп, за повідомленням Новини.LIVE, цю поїздку не підтвердив. Офіційних дат немає, тож поки це лише неперевірена інформація з російських джерел.
Головне, на що варто дивитися найближчими днями: чи з’явиться офіційний текст будь-якого пакета, чи погодиться Москва на часткове перемир’я і чи будуть враховані українські гарантії. Без них, за оцінкою NYT, тягар компромісу лягає майже повністю на Україну.
Висновок редакції: обговорюваний пакет — це плата за паузу, а не за мир. Його цінність для України залежить від одного: чи будуть механізми покарання за порушення закладені до того, як Росія отримає гроші.
Фото: Стів Віткофф і Джаред Кушнер у Кремлі, архівне фото. kremlin.ru / Wikimedia Commons, CC BY 4.0, commons.wikimedia.org.
