Не знаю чи незнаю: як правильно пишеться — разом чи окремо і чому саме так

Архівне фото: Tookapic / Wikimedia Commons, CC0

Правильно — «не знаю», окремо. «Знаю» — це дієслово, а частку не з дієсловами українська мова пише окремо. Написання «незнаю» — помилка, хоч у месенджерах і коментарях воно трапляється на кожному кроці.

Яке правило діє

Відповідь дає § 44 «Частки» Українського правопису 2019 року (текст параграфа можна прочитати й на 2019.pravopys.net). У першому ж пункті сказано: частку не з дієсловами пишемо окремо. Приклади з правопису — «не їсти», «не пити».

Правило не залежить від форми дієслова. Окремо буде і «не знав», і «не знатиму», і «не знала б». Так само окремо пишемо не з дієприслівником: «не знаючи».

Коли не з дієсловом пишуть разом

Виняток один: якщо без не слово в мові не існує. Тоді не — уже не частка, а префікс. У правописі серед таких дієслів названо «ненавидіти», «нехтувати», «незчутися», «нестямитися». Сказати «навидіти» чи «хтувати» не можна, тому пишемо разом.

Зі словом «знати» інакше: воно чудово живе й без заперечення. Отже, перевірка проста — приберіть не. Якщо залишилось нормальне слово, а перед вами дієслово, пишіть окремо.

Плутанину додають споріднені слова, які справді пишуться разом: іменники «незнання», «незнайомець», прикметник «незнайомий». Але це вже не дієслова, і для них діють інші пункти того самого параграфа.

Приклади речень

  • Я не знаю, о котрій сьогодні відчиняється пошта.
  • Вона не знала, що потяг перенесли на вечір.
  • Не знаючи дороги, ми двічі звернули не туди.
  • Хто не знає правил, помиляється частіше, ніж думає.
  • Незнання закону не звільняє від відповідальності.

Правильно і неправильно

Правильно Неправильно Чому
не знаю незнаю дієслово — окремо
не знав, не знатиму незнав, незнатиму форма дієслова не впливає
не знаючи незнаючи дієприслівник — окремо
незнання не знання (у значенні «відсутність знань») іменник, нове поняття — разом
ненавиджу не навиджу без не слово не вживається

Типові помилки

Аналогія з «незнайомий». Рука сама дописує разом, бо поруч є звичне слово, що пишеться злитно. Але частина мови інша — і правило інше.

Швидкий набір у чаті. «Незнаю» часто з’являється просто від поспіху, коли пропуск «з’їдається». У листі чи документі це вже виглядає як помилка.

Забута кома. Після «не знаю» часто йде підрядне речення: «Не знаю, чи він прийде». Перед «чи», «що», «коли», «де» в такому реченні потрібна кома.

Цікаво, що й у сусідніх мовах заперечення з дієсловом пишуть окремо: польське «nie wiem» теж складається з двох слів. Тож злитне «незнаю» не має опори ніде — це просто звичка клавіатури.

Схожа логіка допомагає і з іншими парами. Прочитайте, коли писати «немає» чи «не має», і чому «на жаль» завжди окремо.

Фото: рука з ручкою над зошитом, архівне фото. Tookapic / Wikimedia Commons, CC0, commons.wikimedia.org.

Поділитися цією статтею
Коментарів немає

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення кількості спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані коментарів.