Президент США Дональд Трамп 9 жовтня оголосив, що домовився з Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки, а Мінфін США того ж дня видав тимчасову ліцензію на такі поставки. Для України це не лише питання цін на пальне за океаном: угода безпосередньо зачіпає удари Сил оборони по російських нафтопереробних заводах і перебіг мирних переговорів.
Як повідомляє «Русская служба Би-би-си», Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) видало загальну ліцензію, що діє до 7 квітня 2027 року. Тобто вікно для російського дизелю відкрито приблизно на пів року. США не купували російську нафту й газ з 2022 року, коли адміністрація Байдена заборонила їх через повномасштабне вторгнення.
Що саме пообіцяв Трамп: обсяги поставок
Трамп виклав параметри домовленості у своїй соцмережі Truth Social. Зведемо їх в одну таблицю:
| Етап | Обсяг дизелю | Строк |
|---|---|---|
| Перша партія | понад 300 тис. тонн | «негайно» |
| Друга партія | 500 тис. тонн | листопад 2026 |
| Третя партія | 1 млн тонн | «одразу після цього» |
| Додатково | до 3 млн тонн | залежно від стану російських НПЗ |
Кремль підтвердив розмову: у заяві Путіна йдеться про готовність постачати нафту й нафтопродукти на американський і світовий ринки. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив, що Росія почне знімати обмеження на експорт дизелю раніше запланованого. Цю заборону Москва запроваджувала саме через пошкодження НПЗ після українських ударів, востаннє її продовжили 30 вересня.
Чому саме дизель: зв’язок з ударами по НПЗ
Найважливіше в цій історії те, на що звернули увагу не всі. За даними «Української правди» з посиланням на Axios, американський високопосадовець пояснив рішення Трампа тим, що Київ проігнорував пів дюжини прохань припинити удари по російських НПЗ. За його словами, Зеленський був готовий зупинити такі атаки лише в обмін на припинення російських ударів по українських електростанціях, тоді як Трамп хотів одностороннього кроку.
Український посадовець розповів Axios, що спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер нібито погрожували обмежити доступ України до американських розвідданих. Американська сторона це заперечила. Обидві версії — анонімні, тож їх варто сприймати як позиції сторін, а не встановлений факт.
Контекст: саме 9 жовтня Зеленський підтвердив ураження Ухтинського та Омського НПЗ. Для Ухти, за його словами, застосували модернізовані дрони Ан-196 RS із дальністю близько 2500 км, для Омська — FP-6.
Чи впадуть ціни: проста арифметика
За даними BBC, від кінця лютого середня ціна бензину в США зросла на 46% — до 4,37 долара за галон, а дизелю — на 67%, до 6,28 долара. Головною причиною аналітики називають війну США та Ізраїлю з Іраном, а не удари по російських НПЗ.
Аналітик Тім Армітедж, якого цитує BBC, оцінює першу партію приблизно у 2,25 млн барелів. Добове споживання дизелю в США — близько 3,8 млн барелів. Отже, перша партія покриває менше ніж дві третини одного дня споживання. Армітедж вважає, що відчутного впливу на ціни на заправках це не матиме, а сам крок пов’язує з виборами до Конгресу 3 листопада.
Хто проти: Конгрес і «закон Грема»
Як пише «Суспільне», рішення розкритикували представники обох партій:
- Демократи: сенатор Річард Блюменталь, співавтор санкційного закону, назвав крок зрадою і порушенням закону; Чак Шумер, Джин Шагін та Елізабет Воррен у спільній заяві закликали посилювати тиск на Росію.
- Республіканці: конгресмен Майкл Маккол побоюється, що послаблення санкцій профінансує війну; Дон Бейкон вважає купівлю російського пального хибним способом знизити ціни.
Йдеться про санкційний закон проти Росії та Ірану, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема. Трамп підписав його 18 вересня, документ дозволяє запроваджувати мита до 100% для країн, що купують російські енергоносії.
Що це означає для України і що буде далі
Зеленський назвав дозвіл Росії продавати нафтопродукти інвестицією у війну і заявив, що розмова Трампа з Путіним відбулася, коли українська делегація перебувала на переговорах у Флориді. Детальніше про склад делегації та теми зустрічей — у матеріалі про переговори України та США 9–10 жовтня, а про оцінку держсекретаря — у статті про «стратегічний глухий кут».
Ключові дати, за якими варто стежити:
- листопад 2026 — друга партія (500 тис. тонн) і перевірка, чи Росія взагалі має вільний дизель після ремонтів НПЗ;
- 3 листопада — проміжні вибори до Конгресу США;
- 7 квітня 2027 — закінчення ліцензії OFAC, після чого її можуть продовжити або скасувати.
Водночас, за даними Axios, у Вашингтоні сподіваються, що енергетичні угоди з Москвою підштовхнуть її до поступок у переговорах. У Кремлі ж, за словами помічника Путіна Юрія Ушакова, заявили, що подумають, коли переговори можна буде відновити.
Висновок редакції: обсяги, названі Трампом, замалі, щоб помітно змінити ціни в США, зате достатні, щоб стати сигналом. Угода фактично перетворює удари по російських НПЗ на предмет торгу між Вашингтоном і Москвою, і від відповіді Києва залежатиме наступний раунд переговорів.
Фото: Дональд Трамп і Володимир Путін в Анкориджі, серпень 2025 року. Jeenah Moon / REUTERS, dw.com.
