Переговори між Україною, Сполученими Штатами та Росією в Абу-Дабі можуть стати черговим етапом дипломатичних зусиль щодо завершення війни, однак очікування швидких результатів залишаються стриманими. Українська сторона наголошує, що головне завдання консультацій полягає не в підписанні мирної угоди, а у відновленні діалогу та пошуку питань, щодо яких можливі хоча б часткові домовленості. Водночас між учасниками зберігаються серйозні розбіжності щодо припинення бойових дій, гарантій безпеки та ролі європейських держав. Окремою темою залишається обмін військовополоненими, який може принести конкретні результати навіть без політичного прориву. Як пише MigNews, ситуацію ускладнює і військовий фактор, адже Росія продовжує використовувати бойові дії як інструмент тиску на Україну.
Переговори заплановані на 10–11 листопада 2026 року у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів. Вони мають відновити тристоронній формат після приблизно дев’ятимісячної перерви. Посередниками виступають представники адміністрації президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Українську делегацію представлятимуть, зокрема, Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія та Сергій Кислиця. Російську делегацію очолюватиме помічник Путіна Володимир Мединський.
Як повідомляє Українська правда, Давид Арахамія вже попередив, що перший раунд навряд чи принесе суттєві домовленості. За його словами, після тривалої паузи саме повернення сторін до переговорів можна вважати певним досягненням. Водночас українська делегація пов’язує більше сподівань із наступним етапом дипломатичних консультацій.
Арахамія пояснив свою позицію так:
Тому від перших переговорів у нас мінімальні очікування. Але щодо другого раунду певні очікування є.
Схожу оцінку раніше озвучив Кирило Буданов. Він наголосив, що зустріч не буде фінальною, а її учасники лише обговорюватимуть умови, необхідні для завершення війни. Таким чином, переговори в Абу-Дабі розглядаються насамперед як спроба відновити дипломатичний процес.
Особливу увагу українська сторона планує приділити поверненню військовополонених. Буданов заявив про необхідність активізувати обміни та домовитися про наступні кроки для звільнення українців із російського полону. Саме гуманітарні питання можуть стати одним із напрямів, де учасники матимуть можливість досягти практичних результатів.
Ще однією проблемою залишається участь Європейського Союзу в дипломатичному процесі. Франція, Німеччина, Велика Британія та європейські інституції наполягають, що обговорення майбутньої безпеки континенту неможливе без європейських представників. Натомість Кремль виступає проти їхнього безпосереднього залучення до тристоронніх переговорів.
Через ці розбіжності передбачені окремі консультації американської сторони з європейськими партнерами. Очікується, що вони стосуватимуться гарантій безпеки для України та майбутньої архітектури європейської безпеки. Однак питання про те, які саме механізми можуть забезпечити виконання можливих домовленостей із Росією, залишається відкритим.
За інформацією The New York Times, узгодження умов загального припинення вогню не входить до порядку денного нинішнього раунду. Натомість сторони планують зосередитися на гарантіях безпеки, які могли б запобігти відновленню війни після потенційного перемир’я. Серед інших можливих тем називають безпеку судноплавства в Чорному морі та обмеження ударів по енергетичній інфраструктурі.
Важливо, що обговорення локальних заходів деескалації не означає досягнення домовленості про повне припинення бойових дій. Навіть потенційна угода щодо енергетичних об’єктів потребуватиме визначення конкретних умов, механізмів контролю та відповідальності за порушення. Поки що про погоджений сторонами документ не повідомлялося.
На дипломатичні перспективи безпосередньо впливає ситуація на фронті. Росія продовжує наполягати на територіальних вимогах, зокрема щодо Донбасу, тоді як Україна відкидає можливість поступитися територіями, які контролюють українські військові. Ця суперечність залишається однією з головних перешкод для укладення мирної угоди.
Додатковим фактором стає наближення зими. Російські удари по українській енергетичній інфраструктурі створюють загрози для електропостачання та опалення. Продовження таких атак може посилювати тиск на Україну під час переговорів. Водночас українська сторона наголошує, що військові дії та удари по об’єктах на території Росії також впливають на переговорні позиції Києва.
Попри стримані прогнози, президент Володимир Зеленський заявив про намір української делегації запропонувати в Абу-Дабі кроки для деескалації. Також Київ прагне обговорити можливість організації тристоронньої зустрічі на рівні лідерів держав. Однак конкретні терміни такого саміту наразі не визначені.
Станом на 10 листопада переговори в Абу-Дабі перебувають на етапі відновлення дипломатичних контактів. Серед найближчих практичних завдань — гуманітарні домовленості, обговорення безпекових механізмів та підготовка подальших консультацій. Чи зможуть сторони перейти від технічних питань до політичного врегулювання, залежатиме від результатів наступних раундів і готовності учасників змінювати свої позиції.
Як Путін пропонує завершити війну до весни 2027 року та які умови висуває Україні, дізнайтесь тут.
