Після серії ударів російських дронів по Південному та Північному мостах влада заговорила про резервні переправи через Дніпро — від понтонів до тунелю під Дніпром. Але за гучними заголовками ховається важлива різниця: одні рішення можуть з’явитися вже цієї зими, інші — щонайменше через кілька років і лише за гроші партнерів. Розбираємося, що реально отримає Київ і коли.
Як повідомляє «Суспільне», міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник назвав три варіанти резервного сполучення між берегами: насипні дамби з понтонними переправами, швидкоспоруджувані бетонні конструкції та підводний тунель. За його словами, щодоби між лівим і правим берегом проїжджає близько 600 тисяч автомобілів, і завдання — зберегти цю пропускну здатність.
Що сталося з мостами Києва
1–2 жовтня російські війська кілька разів атакували дронами Південний міст. За даними міського голови Віталія Кличка, пошкоджено мостову опору, відбійник, дорожнє полотно та захисне загородження метрополітену. 3 жовтня сталося влучання в Північний міст. Рух кількома переправами тимчасово обмежували, місто стояло в заторах, а Рада оборони Києва обговорювала умови, за яких метро зможе знову курсувати Південним мостом. Як тепер працюють переправи під час тривоги, ми пояснювали в матеріалі про нові правила руху мостами Києва.
Три варіанти резервних переправ: порівняння
| Варіант | Строки | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|---|
| Насипна дамба з понтонною переправою | 2–3 місяці, підготовчі роботи вже тривають | Швидко; щонайменше половина пропускної здатності мостів (оцінка міністра) | Не замінює мости повністю, теж вразлива до ударів |
| Швидкоспоруджувані бетонні конструкції | Кілька місяців; вже застосовували в інших регіонах | Пошкоджені частини можна швидко замінити | Конкретні локації й вартість для Києва не оприлюднені |
| Тунель під Дніпром | 4–6 років (експертна оцінка) | Найзахищеніший варіант, його важко уразити | Десятки мільярдів гривень, потрібні донори |
Сам Калашник в розширеному інтерв’ю описав компроміс так: тунелі безпечніші, але це довго й дорого, тоді як понтони дають швидкість. Пріоритети міністерства він розставив у такому порядку: захист мостів із неба, фізичний захист конструкцій (антидронові сітки та навісне обладнання), швидке відновлення і лише потім — резервні переправи.
Чому тунель — це не «завтра»
Голова ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталій Селик в коментарі Mind оцінив будівництво автомобільного тунелю щонайменше у 4–6 років, а вартість — у 3–5 разів вищу, ніж у звичайного мосту. Його розрахунок виглядає так:
- 1–2 роки — проєктування та інженерні вишукування;
- близько року — виготовлення тунелепрохідницького щита під конкретну геологію;
- 2–3 роки — безпосереднє будівництво.
Тунель не можна прокласти просто по дну річки: через нестійкі ґрунти його доведеться вести глибше, у стабільніших шарах, і додатково будувати під’їзди та розв’язки на обох берегах. Міністр Калашник оцінює подібні об’єкти у десятки, а інколи й сотні мільярдів гривень і визнає, що зараз таких грошей у держави немає — їх шукатимуть у партнерів.
Для порівняння: автомобільний тунель «Євразія» під Босфором у Стамбулі почали будувати у лютому 2011 року, а відкрили в грудні 2016-го. Довжина тунельної частини — 5,4 км, пакет фінансування становив близько 1,25 млрд доларів (дані Wikipedia). Тобто навіть у мирній країні такий проєкт зайняв майже шість років.
«Об’єкт №1»: Київ уже копав під Дніпром
Ідея не нова. Як нагадує ТСН, наприкінці 1930-х у Києві почали секретне будівництво залізничних тунелів, відоме як «Об’єкт №1», а в народі — «сталінське метро».
- 1938 рік — старт робіт; на Жуковому острові збудували ціле містечко, там працювали до 12 тисяч людей.
- Планували два тунелі: Північний (від Оболоні до Троєщини) та Південний (через Жуків острів і острів Водників до Бортничів і станції «Дарниця»).
- Лютий 1941-го — аварія: кесон, яким прокладали тунель, залило водою. Встигли пройти лише ділянку між Жуковим островом і островом Водників.
- Після війни роботи намагалися відновити, але наприкінці 1940-х проєкт заморозили як нерентабельний.
- Після запуску Канівської ГЕС рівень води піднявся, і більша частина тунелів опинилася під водою.
Тунель під Дніпром — ідея на роки вперед, а не відповідь на цю зиму. Найближчі місяці стійкість Києва залежатиме від ППО, захисту наявних мостів і того, як швидко з’являться понтонні переправи.
Що буде далі
За словами Калашника, будівельні роботи на визначених локаціях мали стартувати на наступному тижні після 3 жовтня, а всі об’єкти плану — бути реалізовані за два-три місяці, тобто орієнтовно до кінця 2026 — початку 2027 року. Кількість і місця переправ не розголошують, і йдеться не лише про Київ, а й про інші регіони.
Віталій Кличко 8 жовтня, як передає LB.ua, наголосив: жодна понтонна переправа не замінить мости за обсягом трафіку, але місто готується до різних сценаріїв. Тим часом у пресі з’являлися повідомлення про цілеспрямований характер російських атак на столичні мости — про це ми писали в матеріалі з посиланням на The Telegraph. Щодо тунелю, жодного проєкту, кошторису чи тендеру поки не оприлюднено.
Фото: Північний міст у Києві, архівне фото. Alain de Maximy / Zoonar / picture alliance, dw.com.
