В Україні за останні два роки зросла кількість усиновлень: у 2023 році було усиновлено 925 дітей, а в першій половині 2024 року — майже 600. Це більше, ніж у 2022 році, коли усиновили 752 дитини, повідомляє MigNews з посиланням на джерело DW.
Наприклад, Ольга з Сум, після втрати сина в боях за Маріуполь, всиновила дівчинку, щоб дати їй домівку. Жінка розповіла:
Я зрозуміла, що мені буде дуже важко самій і що десь є маленька дитина, яка так само одна. Вона потребує мами, дому і всього, що може дати сімʼя. А в мене є любов і потреба про когось турбуватись. Я можу врятувати цю дитину, а вона врятує мене.
Процедура усиновлення під час війни зазнала як позитивних, так і негативних змін. В перший рік повномасштабного вторгнення кількість усиновлень знизилася, але з часом статистика почала покращуватися. Тетяна з Львова, яка всиновила трирічного Богдана, зазначає, що її рішення було обумовлене бажанням допомогти дитині, яка вже пережила біль і втрату.
Тетяна поділилась:
Ми завжди хотіли бути великою родиною. Мені здається, що так починаються усі історії про усиновлення. Є відчуття, що ти робиш недостатньо для своєї країни. Народити ще одну дитину, привести її у світ, де падають ракети? Чи допомогти тій, у якої із народження не склалось із сімʼєю? Ми можемо поділитися і дати дитині те, чого в неї ніколи не було.
З початком війни процедура усиновлення ускладнилася. Спочатку заборонили усиновлення українських дітей іноземцями, а сама процедура затягнулася через перебої в роботі судів. Лише з червня 2023 року знову дозволено усиновлення дітей, які перебувають за кордоном. Дар’я Касьянова з «СОС Дитячі містечка Україна» зазначає, що їхня організація підтримує фінансово сім’ї, які хочуть усиновити дітей із сиротинців, евакуйованих за кордон.
Касьянова говорить:
До нас вже звернулося майже 60 сімей, яким ми оплатили поїздки до різних країн — Польщі, Німеччини, Туреччини, Австрії, Швейцарії.
Попри труднощі війни, кількість усиновлень зростає. Проте Наталя Ібрагімова, директорка Київського обласного центру соціальних служб, зазначає, що нові законодавчі зміни ускладнили процес і додали тимчасове влаштування дітей у родини кандидатів, що може бути травматичним, якщо усиновлення не відбудеться.
Також є побоювання, що після війни зловживання усиновленням може зрости. Ібрагімова вважає, що психологи можуть допомогти виявити справжні наміри кандидатів.
Ібрагімова коментує:
Діти повинні жити в українських родинах.Батьки самі вирішать, як захистити свою дитину. А дитина буде знати, що нею опікується мати і батько, а не вихователі… Зі ста кандидатів відсотків 40 — це люди, які справді хочуть дітей.
Усиновлення дітей є надзвичайно важливим і відповідальним кроком, особливо в умовах війни. Незважаючи на численні труднощі, пов’язані з війною та змінами в законодавстві, люди, такі як Ольга та Тетяна, демонструють, що бажання допомогти дітям і дати їм сім’ю є сильнішим за будь-які перешкоди. Їхні історії підтверджують, що справжня турбота і любов можуть подолати будь-які складнощі і змінити життя дітей на краще, навіть у найважчі часи.
Детальніше про те, чи використовували дітей як прикриття для втечі чиновників за кордон, читайте тут.
Залишити відповідь