Сполучені Штати 9 жовтня запровадили санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) як установи. Раніше обмеження діяли лише проти окремих суддів і прокурорів, тепер вони стосуються самого суду. Для України це важливо: саме МКС видав ордер на арешт Володимира Путіна та інших російських посадовців.
Як повідомляє «DW» з посиланням на Reuters, про рішення оголосив держсекретар США Марко Рубіо. Він пояснив, що Вашингтон заборонить операції з судом, щоб обмежити його ресурси. Рубіо заявив: «Або МКС припинить свої погрози, або ми покладемо край МКС». Водночас, за його словами, санкції побудовані так, щоб суд і країни-учасниці встигли відреагувати на претензії США.
Що саме запровадили і коли це запрацює
Головне, чого не видно із заголовків: санкції оголошені, але не діють на повну силу одразу. За даними AP, які наводить «Irish Examiner», активи МКС у юрисдикції США блокуються, а американські компанії та громадяни мають шість місяців, щоб згорнути співпрацю із судом. Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен і Єврокомісія теж говорять про шестимісячне вікно, яке, на їхню думку, залишає простір для діалогу.
- Що блокують: активи суду в юрисдикції США та операції американських осіб із МКС.
- Винятки: Мінфін США видав чотири генеральні ліцензії: на телекомунікації, програмне забезпечення, пенсійні виплати працівникам суду та операції, пов’язані з особами під вартою МКС («Радіо Свобода»).
- Строк: шість місяців на згортання співпраці. Якщо рахувати від 9 жовтня, це орієнтовно початок квітня 2027 року (розрахунок редакції).
Чому саме в день Нобелівської премії
Санкції оголосили через кілька годин після того, як Норвезький Нобелівський комітет присудив Нобелівську премію миру 2026 року південноафриканській юристці Наві Піллей. Вона була суддею МКС у 2003–2008 роках, суддею Міжнародного трибуналу щодо Руанди та Верховною комісаркою ООН з прав людини. У рішенні комітету прямо сказано, що міжнародні суди сьогодні під тиском, а суддів обкладають санкціями. Американські ЗМІ пишуть, що рішення щодо санкцій готували задовго до оголошення премії.
Вашингтон давно критикує суд через ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та ексміністра оборони Йоава Галланта, виданих у листопаді 2024 року, а також через колишнє розслідування дій американських військових в Афганістані.
Хронологія: від окремих суддів до всього суду
| Дата | Кого зачепили санкції США |
|---|---|
| 6 лютого 2025 | Указ Дональда Трампа №14203, санкції проти прокурора МКС Каріма Хана |
| 5 червня 2025 | Четверо суддів МКС |
| 20 серпня 2025 | Ще двоє суддів і двоє заступників прокурора |
| 18 серпня 2026 | Президентка суду Томоко Акане та старший адвокат Абдулає Сеє |
| 9 жовтня 2026 | Міжнародний кримінальний суд як установа |
Що це означає для справ щодо України
Санкції США не скасовують ордерів на арешт, які видав МКС. Це рішення самого суду, і 125 країн-учасниць Римського статуту зобов’язані їх виконувати. Серед цих ордерів: на Путіна та уповноважену Кремля з прав дитини Марію Львову-Бєлову (березень 2023 року, депортація українських дітей), на командувачів Сергія Кобилаша й Віктора Соколова (березень 2024 року, удари по енергетиці), а також на Сергія Шойгу та Валерія Герасимова (червень 2024 року). З 1 січня 2025 року Україна є повноправною учасницею Римського статуту.
Ризик інший: санкції б’ють по щоденній роботі суду, тобто по банках, страхуванню, IT-сервісах. За даними Reuters, працівники МКС місяцями готувалися до такого сценарію: переводили комп’ютери з програм Microsoft на відкрите програмне забезпечення, шукали нові банки та медичне страхування. Заступниця прокурора Нажат Шамім Хан заявила, що суд продовжить роботу в усіх справах і розслідуваннях. Паралельно на МКС тисне і Москва: нещодавно Росія вимагала від Нідерландів видати голову суду Томоко Акане.
Висновок редакції: формально ордер на Путіна нікуди не зникає. Але якщо за шість місяців суд залишиться без доступу до частини фінансових і технічних сервісів, розслідування, зокрема українські, можуть сповільнитися. Тому від того, чи захистять ЄС і Нідерланди роботу суду, залежить більше, ніж від самих заяв Вашингтона.
Що буде далі
У МКС назвали санкції посяганням на верховенство права, а президентка суду Томоко Акане закликала держави-учасниці підтримати установу. Єврокомісія заявила, що готова вжити заходів, аби суд міг працювати й надалі. Нідерланди, де розташований суд, назвали рішення США «глибоко прикрим». Рубіо ж пообіцяв коригувати санкції, якщо суд не змінить курс. Цього ж тижня він говорив і про «стратегічний глухий кут» у війні Росії проти України. Найближчі шість місяців покажуть, чи стане оголошене обмеження реальним відключенням суду від американської фінансової системи.
Фото: вивіска Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Джерело: DW, dw.com.
