Генеральна прокуратура Росії звернулася до Нідерландів із запитом про видачу президентки Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане. Аналогічні запити Москва розіслала й до інших країн — щодо ще вісьмох нинішніх і колишніх посадовців суду. Новина швидко набирає популярність у пошуку, адже саме МКС у 2023 році видав ордер на арешт Володимира Путіна.
Як повідомляє «Українська правда», серед тих, кого Росія хоче отримати, — і колишній головний прокурор МКС Карім Хан. Японія, громадянкою якої є Акане, вже висловила протест.
Що саме вимагає Москва
Російське видання «Медиазона» пише, що Генпрокуратура РФ оголосила про запити 8 жовтня 2026 року. Їх надіслали до Міністерства юстиції та безпеки Нідерландів і до низки інших держав, які не названо. У списку дев’ять осіб:
- Томоко Акане — чинна президентка МКС;
- Росаріо Сальваторе Айтала — перший віцепрезидент;
- Рейн Алапіні-Гансу — друга віцепрезидентка;
- судді Лус дель Кармен Ібаньєс Карранса, Серхіо Херардо Угальде Годінес, Хайкель Бен Махфуд;
- колишній президент суду Пьотр Гофманський і колишній суддя Бертрам Шмітт;
- Карім Хан, якого Асамблея держав — учасниць Римського статуту, за даними «Медиазони», усунула з посади в липні 2026 року.
Видання звертає увагу: у російському прес-релізі в кількох людей указано застарілі посади, а Хана досі названо прокурором.
Звідки взялися «вироки»
Підставою для запитів Москва називає заочні вироки Московського міського суду, ухвалені в грудні 2025 року. Хан отримав 15 років позбавлення волі, решта — від 3,5 до 15 років. Їм інкримінували, зокрема, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності та напад на осіб, які користуються міжнародним захистом. Справу Слідчий комітет РФ відкрив у відповідь на ордери МКС щодо Путіна та уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової.
Хронологія протистояння Росії та МКС
| Дата | Подія |
|---|---|
| 17 березня 2023 | МКС видає ордери на арешт Путіна і Львової-Бєлової через депортацію українських дітей |
| 2023 | Слідчий комітет РФ відкриває кримінальну справу проти прокурора і суддів МКС |
| 11 березня 2024 | Томоко Акане обрано президенткою МКС на 2024–2027 роки |
| 2 вересня 2024 | Путін відвідує Монголію — учасницю Римського статуту, арешту не відбулося |
| Грудень 2025 | Мосміськсуд заочно засуджує Хана і вісьмох суддів |
| Липень 2026 | Каріма Хана усувають з посади прокурора МКС |
| 8 жовтня 2026 | Генпрокуратура РФ оголошує про запити на екстрадицію |
Чи можуть Нідерланди видати Акане
Коротка відповідь — практично ні. Нідерланди є державою перебування МКС, суд розташований у Гаазі. За статтею 48 Римського статуту судді та прокурор під час виконання обов’язків мають такі самі привілеї та імунітети, як голови дипломатичних місій. Крім того, сама Росія не визнає юрисдикції МКС: у 2016 році вона відкликала підпис під Римським статутом, тож її «вироки» суддям за їхні процесуальні рішення не мають міжнародної ваги.
«Медиазона» прямо називає ці запити показовими. Мета такого кроку — тиск і сигнал внутрішній аудиторії, а не реальна видача. Водночас суддям, імовірно, доведеться обережніше обирати країни для поїздок, особливо ті, що мають тісні зв’язки з Кремлем.
Реакція Японії
Заступник генсекретаря Кабінету міністрів Японії Масанао Одзакі назвав заходи проти осіб, пов’язаних із МКС, несправедливими та неприйнятними і пообіцяв нові протести російській стороні, повідомляє NV. Прем’єр-міністерка Санае Такаїті заявила, що Японія й надалі підтримуватиме суд.
Для України ця історія важлива, бо МКС — одна з небагатьох інстанцій, де розслідують злочини Росії. Саме до МКС, наприклад, звернулися в МЗС України, коли російський депутат Толстой закликав бити по українських містах.
Запит на видачу голови МКС — не юридичний, а політичний документ. Реальної загрози екстрадиції немає, але сам крок показує, наскільки болісно Кремль сприймає ордер на арешт Путіна.
Фото: президентка Міжнародного кримінального суду Томоко Акане. Українська правда, pravda.com.ua.
