За останні тижні в польських органах місцевого самоврядування (ужендах) зросла кількість відмов у присвоєнні номера PESEL зі статусом UKR українським громадянам. Як повідомляє портал inPoland, однією з ключових причин відмови стає відсутність прямого зв’язку заявника з регіонами, де тривають активні бойові дії, пише MigNews.
За інформацією джерела, у деяких випадках працівники уженду прямо вказують: якщо особа походить не з «гарячих» регіонів (наприклад, з західних областей, де немає безпосередніх бойових зіткнень), вона нібито не відповідає критеріям для отримання тимчасового захисту. Такі відмови вже не поодинокі і стосуються як нових прибулих, так і тих, хто намагається відновити або підтвердити статус.
Що кажуть заявники та експерти
Один із випадків, описаних у публікаціях, стосується підприємця з центральної чи західної України, якому відмовили в PESEL UKR саме через аргумент «відсутність бойових дій у регіоні походження». Подібні історії починають поширюватися в українських спільнотах у Польщі, викликаючи занепокоєння та питання щодо послідовності застосування норм.
Офіційно тимчасовий захист для українців у Польщі базується на Директиві ЄС про тимчасовий захист та польському спеціальному законі. Він передбачає, що захист надається особам, які покинули Україну після 24 лютого 2022 року через збройний конфлікт. Однак на практиці місцеві органи можуть інтерпретувати критерії «дисплейсменту через війну» більш суворо, вимагаючи підтвердження зв’язку з небезпечними регіонами.
Контекст змін у законодавстві
Ці тенденції відбуваються на тлі поступового переходу від спеціального воєнного режиму до стандартних норм міграційного законодавства. З березня 2026 року діють оновлені правила:
- Новоприбулі українці мають подати заяву на PESEL UKR протягом 30 днів після в’їзду.
- До 31 серпня 2026 року певні категорії (ті, хто оформлював статус без дійсного закордонного паспорта) зобов’язані оновити дані.
- Виїзд з Польщі понад 30 днів часто призводить до автоматичної втрати статусу UKR, з можливістю відновлення лише за умови повернення саме через бойові дії в регіоні проживання.
Польща традиційно виступала проти географічних обмежень захисту (на відміну від деяких інших країн ЄС, як-от Норвегія), наголошуючи, що вся Україна зазнає ракетних ударів і загроз. Однак окремі рішення на місцях свідчать про можливе посилення контролю.
Наслідки для українців
Відмова в PESEL UKR означає відсутність легального статусу тимчасового захисту, що ускладнює доступ до ринку праці, медичних послуг, освіти та соціальної допомоги. У разі відмови заявники отримують письмове рішення, яке можна оскаржити в адміністративному суді протягом 30 днів. Юристи рекомендують збирати докази (документи про майно, родинні зв’язки, попередні переїзди через війну) та звертатися по правову допомогу.
Українська громада в Польщі (понад мільйон осіб зі статусом UKR) уважно стежить за ситуацією. Посольство України в Польщі та профільні НГО закликають громадян оперативно оновлювати документи та фіксувати всі випадки відмов для подальшого моніторингу.
Що далі?
Питання тимчасового захисту українців залишається динамічним. Очікується, що до березня 2027 року (кінцевий термін дії Директиви ЄС) Польща може запровадити перехідні механізми, такі як спеціальний дозвіл на перебування (CUKR) або інтеграційні програми. Водночас посилення перевірок на регіональному рівні може стати новою реальністю для тих, хто планує приїзд або відновлення статусу.
Українцям радять:
- Перевіряти актуальну інформацію на офіційних сайтах польських органів (gov.pl) та UNHCR.
- Консультуватися з юристами перед подачею документів.
- Фіксувати всі комунікації з ужендами.
В окупованому Криму запровадили графіки відключень світла через аварії.
