Штучний інтелект допоміг розкрити зміст зашифрованого військового послання епохи Наполеона Бонапарта, яке залишалося нерозгаданим 217 років. Інженер Картер Черч використав модель GPT-6 Astra для роботи з документом 1809 року, відомим лише за старою репродукцією. За його словами, на виконання завдання моделі знадобилося близько шести годин машинного часу, пише MigNews.
Послання було адресоване французькому генералу Огюсту де Мармону напередодні війни з Австрією. Важливе уточнення: документ не був власноруч написаним листом Наполеона. Він походив зі штабу віцекороля Італії Ежена де Богарне, пасинка Наполеона, та був переданий Мармону за наказом імператора.
Документ містив близько 1300 зашифрованих знаків — цифри, літери та рукописні умовні символи. Шифр був омофонічним: одна й та сама літера могла позначатися кількома різними знаками, що суттєво ускладнювало звичайний частотний аналіз. До того ж повний ключ до шифру не зберігся.
Для розшифрування GPT-6 Astra спочатку опрацював зображення документа, розпізнав символи та згрупував схожі знаки. У роботі також використовувався частковий історичний ключ, а для пошуку можливого тексту застосовувалися програмні методи криптоаналізу. Таким чином, йшлося не просто про автоматичне «прочитання» фотографії, а про комплексну роботу ШІ з транскрипцією, кодом та історичними джерелами.
Розшифрований текст виявився військовим зведенням. У ньому повідомлялося про розташування та чисельність французьких і союзних військ напередодні австрійського наступу, зокрема згадувалися французькі, баварські та польські сили. Мармону також передавали наказ не піддаватися залякуванню противника та бути готовим до подальших дій.
Дослідження дозволило уточнити й датування документа. Раніше в криптографічних матеріалах лист фігурував як документ 1807 року, однак аналіз змісту та історичних обставин вказав на кінець березня 1809 року — приблизно за два тижні до початку австрійського наступу. Результат перевірив дослідник історичних шифрів Сатоші Томокійо, після чого запис про документ на Cryptiana був позначений як розв’язаний. Водночас кілька окремих символів у реконструкції все ще допускають неоднозначне трактування.
Історія стала показовим прикладом використання сучасного ШІ для криптоаналізу архівних документів. Сам Черч наголошував, що особливість експерименту полягала не лише у зламі шифру, а в тому, що система змогла пройти майже весь комплексний процес — від аналізу єдиного зображення до побудови та перевірки варіанта розшифрування.
КРСН — що відомо про кумулятивно-ріжучий боєзаряд, який може знищувати опори ЛЕП та мости.
