Московський НПЗ у російській столиці навряд чи відновить виробництво до кінця 2026 року після двох атак безпілотників, які серйозно пошкодили ключове обладнання підприємства. Для ремонту заводу знадобиться щонайменше шість місяців, повідомляє редакція MigNews з посиланням на Reuters, яке отримало інформацію від двох джерел у російській нафтопереробній галузі.
Зупинка одного з найбільших постачальників пального для Москви та Московської області відбувається на тлі поглиблення паливного дефіциту в Росії. Через пошкодження нафтопереробних підприємств російська влада вже обмежила експорт бензину й авіаційного пального, розглядає заборону на вивезення дизеля та готує податкові зміни, які мають дозволити виробникам використовувати компоненти нижчої якості й імпортувати більше нафтопродуктів.
За даними співрозмовників Reuters, Московський нафтопереробний завод повністю припинив переробку нафти після повторного удару 18 червня. Попередня атака сталася 16 червня і вивела з ладу одну з основних установок первинної переробки, яка забезпечувала понад половину потужності підприємства.
Після першого удару оператор заводу розраховував частково відновити виробництво за рахунок комплексу «Євро+». Однак друга атака пошкодила додаткові технологічні установки та спричинила масштабні пожежі. Унаслідок цього підприємство втратило можливість продовжувати навіть обмежену переробку.
«На ремонт знадобиться щонайменше шість місяців», — сказало одне з галузевих джерел Reuters на умовах анонімності під час розмови з агентством 24 червня 2026 року.
Компанія «Газпром нафта», якій належить Московський НПЗ, не відповіла на запит Reuters щодо масштабу пошкоджень, термінів ремонту та можливого відновлення виробництва. Російська влада також не оприлюднила детальної оцінки стану технологічного обладнання.
| Ключові дані | Інформація |
|---|---|
| Підприємство | Московський нафтопереробний завод |
| Власник | «Газпром нафта» |
| Розташування | район Капотня, південний схід Москви |
| Дати атак | 16 і 18 червня 2026 року |
| Поточний стан | переробку нафти повністю зупинено |
| Мінімальний термін ремонту | близько шести місяців |
| Імовірне відновлення | не раніше 2027 року |
| Значення заводу | один із головних постачальників пального для Московського регіону |
Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств центральної частини Росії. Завод виробляє автомобільний бензин, дизельне й авіаційне пальне, бітум та інші нафтопродукти. Значна частина продукції надходить на ринок Москви та Московської області — найбільшого за споживанням пального регіону РФ.
Саме тому тривала зупинка підприємства створює для російського уряду не лише виробничу, а й логістичну проблему. Втрачені обсяги необхідно замінювати постачаннями з інших НПЗ, значна частина яких також працює нестабільно після атак або проходить позапланові ремонти.
Перекидання пального з віддалених регіонів збільшує навантаження на залізницю, підвищує витрати та подовжує терміни доставки. Навіть за наявності бензину на інших заводах його потрібно доставити до столичного регіону, не допустивши одночасно погіршення ситуації в інших частинах країни.
Зупинка Московського НПЗ стала частиною ширшої кризи в російській нафтопереробній галузі. За інформацією Reuters, виробництво бензину в Росії у червні 2026 року скоротилося приблизно на чверть порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Морський експорт нафтопродуктів у першій половині місяця зменшився приблизно на 15%.
Дефіцит уже призвів до обмежень продажу пального в окремих регіонах. На деяких заправках запроваджували ліміти на кількість бензину, який можна придбати за одну операцію, а водії повідомляли про черги та відсутність окремих марок пального.
Найскладніша ситуація виникла в окупованому Криму, де російська адміністрація обмежила продаж бензину цивільному населенню та призупинила частину туристичних і дитячих програм. Причиною називали нестачу пального й ризики для стабільного забезпечення критичної інфраструктури.
Для компенсації втрат російська влада застосовує кілька заходів:
- продовжує заборону на експорт бензину;
- обмежує вивезення авіаційного пального;
- розглядає можливість заборони експорту дизеля;
- готує субсидування імпортних нафтопродуктів;
- дозволяє відтермінувати модернізацію НПЗ без втрати податкових пільг;
- пом’якшує окремі вимоги до компонентів моторного пального;
- збільшує поставки бензину та дизеля між регіонами залізницею.
24 червня російський парламент схвалив зміни до податкового законодавства, спрямовані на підтримку внутрішнього паливного ринку. Серед них — можливість зберігати державні компенсації для нафтопереробних компаній навіть у разі перенесення частини модернізаційних робіт.
Окремо розглядається механізм імпорту пального за цінами, прив’язаними до індійського ринку. Для Росії, яка є одним із найбільших виробників нафти у світі, потреба в масштабному імпорті бензину або дизеля свідчить не про нестачу сировини, а про втрату доступних потужностей для її переробки.
Що відомо про атаки на завод
Першого серйозного удару Московський НПЗ зазнав уранці 16 червня. Після атаки на території підприємства виникла пожежа, а одна з основних установок первинної переробки була пошкоджена. За інформацією галузевих джерел, ця установка відповідала приблизно за 53% загальної потужності заводу.
Підприємство зупинило виробництво, однак планувало відновити частину операцій після перевірки комплексу «Євро+». Цей комплекс був запущений після масштабної модернізації заводу й об’єднує установки первинної переробки нафти, гідроочищення та виробництва високооктанових компонентів бензину.
18 червня безпілотники знову атакували підприємство. Очевидці повідомляли про сильні вибухи й масштабну пожежу. Reuters із посиланням на джерела писало, що повторний удар пошкодив технологічні установки та резервуари. Після цього надії на швидкий частковий запуск заводу зникли.
Українська влада на момент публікації не надала детального офіційного коментаря щодо конкретних засобів, використаних під час ударів. Водночас Київ неодноразово заявляв, що російська нафтова інфраструктура є законною військовою ціллю, оскільки забезпечує пальним армію та формує доходи, які Росія використовує для фінансування війни проти України.
Тривале вибуття Московського НПЗ не означає повного припинення постачання пального до російської столиці. Москва може отримувати бензин і дизель з інших підприємств, зокрема з Ярославської, Рязанської, Нижньогородської та інших областей.
Однак така заміна потребує додаткових транспортних ресурсів і скорочує резерв, який раніше використовувався для покриття сезонного зростання попиту або аварійних зупинок. У літні місяці споживання пального традиційно збільшується через автомобільні поїздки, сільськогосподарські роботи й активізацію вантажних перевезень.
Російські нафтові компанії одночасно змушені ремонтувати пошкоджені установки, виконувати планове технічне обслуговування та забезпечувати паливом внутрішній ринок. Через скорочення переробки частина сирої нафти, яку заводи не можуть прийняти, спрямовується на експорт через балтійські та чорноморські порти.
За оцінкою Reuters, морський експорт російської нафти із західних портів у червні може досягти рекордних 2,7–2,8 мільйона барелів на добу. Зростання експорту сирої нафти відбувається не лише через комерційний попит, а й через неможливість переробити частину сировини всередині країни.
Якщо ремонт Московського НПЗ справді триватиме щонайменше шість місяців, підприємство не повернеться до повноцінної роботи до завершення 2026 року. Остаточні строки залежатимуть від стану реакторів, колон первинної переробки, систем трубопроводів, енергопостачання та наявності спеціалізованого обладнання.
Частину компонентів для російських НПЗ до повномасштабної війни постачали західні компанії. Санкції та обмеження експорту промислових технологій можуть ускладнити заміну пошкодженого обладнання, хоча російські підприємства використовують внутрішні аналоги та імпорт через треті країни.
Наразі підтвердженим залишається головне: Московський НПЗ повністю зупинив переробку, швидке відновлення виробництва не очікується, а мінімальний строк ремонту оцінюють у пів року. Це означає, що один із ключових постачальників пального для російської столиці може залишатися поза роботою щонайменше до початку 2027 року.
Читайте також: ВЛК у військовий час 2026: терміни проходження, повторна комісія та апеляція
