Україна подала оновлену заявку на вступ до OECD — Організації економічного співробітництва та розвитку — і розраховує вже восени 2026 року отримати статус країни-кандидата. Документ передала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, а подальші кроки Києва президент Володимир Зеленський обговорив із генеральним секретарем OECD Матіасом Корманном під час його візиту до української столиці, повідомляє MigNews з посиланням на Reuters.
Статус кандидата не означатиме автоматичного або швидкого прийняття України до організації. Він має відкрити формалізований етап переговорів, під час якого OECD підготує дорожню карту, визначить перелік вимог і перевірятиме, наскільки українське законодавство, державне управління та економічна політика відповідають стандартам об’єднання розвинених держав.
«Прем’єр-міністерка подала офіційну оновлену заявку України на вступ до OECD. Розраховуємо вже цієї осені отримати статус країни-кандидата. Наступним етапом має стати дорожня карта до членства в OECD», — заявив Зеленський після переговорів із Корманном у Києві 23 червня.
Президент не назвав точної дати, коли рада організації може розглянути українське звернення. Його формулювання свідчить, що Київ очікує політичного рішення протягом осені, однак остаточний графік залежатиме від консенсусу держав — членів OECD та оцінки виконаних Україною реформ.
Оновлення заявки стало частиною ширшої стратегії інтеграції України до західних політичних та економічних інституцій. Паралельно держава веде переговори про вступ до Європейського Союзу, адаптує законодавство до норм ЄС і поглиблює співпрацю з міжнародними організаціями у сферах боротьби з корупцією, корпоративного управління, конкуренції, оподаткування та державної служби.
OECD об’єднує переважно економічно розвинені держави, які погоджують спільні стандарти у сфері економічної політики, інвестицій, освіти, податків, державного управління та захисту конкуренції. Рішення організації не замінюють національне законодавство, проте її рекомендації впливають на правила роботи державних інституцій і сприйняття країни міжнародними інвесторами.
Для України вступний процес матиме не лише зовнішньополітичне значення. Перевірка на відповідність стандартам OECD охоплюватиме роботу антикорупційних органів, прозорість державних підприємств, незалежність регуляторів, якість статистики, податкову політику, захист інвесторів і передбачуваність рішень влади.
Основні етапи руху України до OECD:
| Етап | Зміст |
|---|---|
| Звернення про вступ | Україна офіційно заявляє про намір стати членом організації |
| Початковий діалог | OECD оцінює готовність держави та рівень відповідності базовим стандартам |
| Статус країни-кандидата | Рада OECD погоджується розпочати повноцінний вступний процес |
| Дорожня карта | Визначаються комітети, вимоги, реформи та процедури перевірки |
| Технічні оцінювання | Експерти аналізують законодавство і практику його застосування |
| Рішення про членство | Усі держави організації мають погодити приєднання нового учасника |
Саме дорожня карта стане ключовим документом для наступного етапу. У ній OECD може визначити, які профільні комітети перевірятимуть Україну та які зміни необхідно завершити до вступу. Йдеться не про одну політичну домовленість, а про комплексну оцінку десятків напрямів державної політики.
Україна вже кілька років працює з організацією над наближенням до її стандартів. У жовтні 2022 року рада OECD визнала Україну потенційним членом і погодила початковий діалог щодо вступу. У червні 2023 року сторони запустили спеціальну програму, яка охоплює реформування державного управління, розвиток доброчесності, поліпшення бізнес-клімату та підготовку до післявоєнного відновлення.
Візит Матіаса Корманна до Києва супроводжувався презентацією трьох нових оглядів OECD. Вони стосуються інфраструктури, публічного управління та системи правосуддя. В організації заявили, що ці документи мають допомогти Україні перетворити накопичений під час війни досвід стійкості на довгострокові інституційні зміни.
Огляди не є формальністю. Вони містять оцінки слабких місць і практичні рекомендації, виконання яких можуть враховувати під час майбутнього вступного процесу. Для міжнародних партнерів такі документи також слугують інструментом контролю за тим, як Україна використовує зовнішню допомогу і готує механізми післявоєнної відбудови.
Що може змінити статус кандидата
Надання статусу країни-кандидата переведе відносини України з OECD із початкового політичного діалогу до структурованої процедури приєднання. Українські органи влади повинні будуть системно відповідати на запити профільних комітетів, надавати дані, змінювати законодавство та демонструвати його практичне виконання.
Для бізнесу цей процес може означати поступове наближення правил до практик розвинених економік. Серед можливих напрямів — прозоріше корпоративне управління, однакові умови конкуренції для державних і приватних компаній, стабільніші податкові процедури та посилення захисту інвестицій.
Водночас сам статус кандидата не гарантує швидкого припливу капіталу або завершення реформ. Інвестори оцінюватимуть не декларації, а незалежність судів, дотримання контрактів, рівень корупційних ризиків і передбачуваність економічної політики.
Тривалість вступу наперед визначити неможливо. Кожна держава проходить процедуру окремо, а рішення про прийняття має бути підтримане всіма членами організації. Швидкість процесу залежить від політичної готовності партнерів, масштабу необхідних змін і здатності уряду забезпечити їх виконання.
Зв’язок із переговорами про вступ до ЄС
Подання оновленої заявки відбулося на тлі прискорення європейської інтеграції України. Київ прагне синхронізувати реформи, необхідні для переговорів із ЄС, із вимогами OECD, оскільки значна частина стандартів у сферах правосуддя, конкуренції, державного управління та боротьби з корупцією перетинається.
Зеленський також заявляв, що Україна розраховує до 15 липня, Дня Української Державності, відкрити решту переговорних кластерів із Європейським Союзом. Цей графік залишається політичною метою Києва і потребує погодження з боку держав ЄС.
Українська влада розглядає інтеграцію до ЄС та OECD як взаємопов’язані процеси. В обох випадках країна повинна не лише ухвалити закони, а й довести, що нові правила стабільно працюють попри повномасштабну війну, пошкодження інфраструктури та значні бюджетні обмеження.
Наступним формальним сигналом має стати рішення ради OECD щодо надання Україні статусу кандидата. До його ухвалення Київ продовжуватиме початковий діалог, виконання програми співпраці та впровадження рекомендацій, представлених організацією під час візиту її генерального секретаря.
Читайте також: Кір Стармер оголосив про відставку: хто очолить уряд Великої Британії
