Україна офіційно опинилася у стані дефолту за частиною зовнішніх зобов’язань. 2 червня 2025 року уряд не здійснив платіж у розмірі 665 мільйонів доларів за облігаціями, пов’язаними з ВВП. Це рішення вже спричинило зниження кредитного рейтингу країни з боку агентства S&P Global та викликало активне обговорення у фінансових і політичних колах, пише MigNews.
Чому не сплачено 665 млн за облігаціями
Облігації, за якими мала бути здійснена виплата, належать до так званих ВВП-варрантів — цінних паперів, випущених Україною у 2015 році в межах реструктуризації боргу. Їх особливість полягає у прив’язці до показників економічного зростання.
У вересні 2024 року уряд України запровадив мораторій на обслуговування низки зовнішніх зобов’язань, включаючи ці облігації, частину іноземних кредитів та борги державних компаній. Причиною такого кроку стала необхідність перерозподілу фінансових ресурсів на тлі повномасштабної війни, економічної нестабільності та глибоких бюджетних дефіцитів.
S&P оголосило вибірковий дефолт
Невиплата 665 мільйонів доларів призвела до зниження рейтингу відповідних облігацій з рівня CC до D — що є офіційним визнанням дефолту за даним борговим зобов’язанням. Саму Україну в іноземній валюті S&P оцінило на рівні SD/SD, тоді як рейтинг у національній валюті залишився на рівні CCC+/C зі стабільним прогнозом.
Аналітики агентства не очікують, що виплата відбудеться навіть у межах 10-денного пільгового періоду, передбаченого контрактом. Це означає, що уряд наразі не має наміру переглядати своє рішення про призупинення обслуговування цих зобов’язань.
Наскільки серйозним є дефолт для економіки
Попри гучність терміну “дефолт”, поточна ситуація є частково технічною та прогнозованою. Сума у 665 мільйонів становить менше 3% загального державного боргу України та близько 6% комерційного зовнішнього боргу.
Економісти відзначають, що наразі йдеться не про крах економіки, а про тимчасове рішення, зумовлене війною, коли пріоритетом є фінансування оборони, соціальних виплат та критичної інфраструктури.
Які можуть бути наслідки для держави
Визнання дефолту автоматично ускладнює залучення нових інвестицій та переговори з приватними кредиторами, зокрема в межах майбутньої реструктуризації боргу. Інвестори можуть вимагати жорсткіших умов або компенсацій за ризики.
З іншого боку, офіційні міжнародні партнери України — МВФ, Світовий банк, Європейський союз — вже давно враховують особливі умови, в яких перебуває держава, й продовжують надавати фінансову підтримку без жорстких вимог щодо обслуговування старих боргів.
Позиція уряду та очікування на 2025 рік
Кабінет Міністрів раніше заявляв про намір провести нову реструктуризацію зовнішнього боргу до кінця 2025 року. Відмова від виплати 665 мільйонів наразі виглядає як частина переговорної позиції — сигнал кредиторам про необхідність зважати на безпрецедентні обставини, у яких перебуває країна.
Уряд також наголошує, що внутрішній борг обслуговується в повному обсязі, а гривневі облігації залишаються інструментом для стабілізації бюджету й підтримки банківської системи.
Що далі: можливі сценарії
- Нові перемовини з кредиторами. Україна прагне домовитись про зміну умов погашення боргів — зменшення основної суми, відстрочку виплат або пролонгацію термінів.
- Збереження підтримки партнерів. Попри дефолт, країна може й надалі розраховувати на західну фінансову допомогу.
- Повернення на ринки — після перемоги. Повноцінне відновлення ринкової довіри стане можливим після стабілізації ситуації на фронті та запуску відбудови.
Україна фактично визнала неможливість обслуговування частини зовнішнього боргу в умовах війни. Хоча формально це є дефолтом, більшість аналітиків сприймають ситуацію як технічну та контрольовану кризу.
Головним завданням на найближчі місяці стане збереження макрофінансової стабільності та пошук компромісів із кредиторами. Від результатів цих переговорів залежатиме майбутнє державного боргу та інвестиційної привабливості України після перемоги.
Дізнайтесь тут, як реструктуризація зовнішнього боргу може врятувати Україну від дефолту.
