Росія нарощує реактивні Шахеди: чим вони небезпечні для ППО України

Як повідомляє BBC News Україна, Росія дедалі активніше застосовує проти України реактивні модифікації ударних дронів сімейства «Шахед» та «Герань», які літають значно швидше за звичайні безпілотники й складніше перехоплюються наявними засобами протиповітряної оборони, пише MigNews.

На початку серпня частка таких апаратів під час окремих російських атак уже перевищувала половину всіх запущених ударних БПЛА. Водночас в Україні розробляють нові перехоплювачі, здатні працювати на більшій швидкості та висоті, а частину перспективних систем уже випробовують.

Частка реактивних дронів під час атак різко зросла

Під час атаки на Київ у ніч із 4 на 5 серпня частка реактивних БПЛА вперше становила понад половину всіх запущених ударних безпілотників. Російські війська застосували 115 дронів, із яких українські сили змогли збити або придушити близько 85%.

Наступного дня Росія запустила 101 «Шахед». Понад половина апаратів знову була реактивною, а загальна частка знищених і подавлених дронів знизилася приблизно до 65%.

Для порівняння, протягом 2025–2026 років Україна змогла довести ефективність протидії звичайним ударним БПЛА до 90–95%. Одним із чинників став розвиток українських зенітних дронів-перехоплювачів.

Звичайний «Шахед-136», який у Росії отримав назву «Герань-2», оснащений бензиновим двигуном і здатний розвивати приблизно 150–200 км/год. Він переважно літає на висоті до 2 км, тому українські перехоплювачі могли його наздоганяти.

Реактивні модифікації летять у 2–2,5 раза швидше. Через це розрахунки ППО мають значно менше часу на виявлення цілі, розгортання засобів ураження та сам перехват.

Росія планує масово виробляти реактивні Шахеди

Реактивний БПЛА замість двигуна внутрішнього згоряння отримує компактний турбореактивний двигун. За своїми можливостями такі апарати наближаються до спрощених крилатих ракет, однак залишаються дешевшими, меншими та мають слабшу бойову частину.

Україна також використовує реактивні ударні безпілотники, відомі як ракето-дрони. Серед публічно представлених розробок — «Пекло», «Барс» і «Рута».

За даними української розвідки, Росія вже може серійно випускати близько 500 реактивних дронів щомісяця та планує довести їхню частку до 50% від загального виробництва «Шахедів».

Заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький повідомляв, що російське оборонне замовлення на 2026 рік передбачає майже 100 тисяч безпілотників типу «Шахед», їхніх аналогів та дронів-імітаторів.

Якщо у 2025 році та на початку 2026-го застосування реактивних моделей було епізодичним, то з другої половини року їх почали запускати практично щодня. Під час атак 5 і 6 серпня Росія застосувала понад 50 реактивних «Шахедів», а 24 липня — близько 30.

Заступник командира українського протидронового батальйону Darknode із позивним «Артес» підтвердив, що військові спостерігають постійне збільшення кількості таких цілей.

«Частка реактивних ударних дронів щодо загальної кількості запусків зростає: за нашими спостереженнями, вона може становити від 25% до 50% усіх денних запусків».

Реактивними БПЛА російські війська атакують тепловози, судна, електропідстанції, склади, ангари, промислові підприємства, об’єкти енергогенерації та авіаційні бази. З липня вони також систематично застосовуються проти суден поблизу українського узбережжя Чорного моря.

Герань-3, Герань-4 та Герань-5 відрізняються швидкістю

Російська армія використовує кілька реактивних моделей сімейства «Герань».

«Герань-3» конструктивно найбільше нагадує класичний «Шахед-136». Вважається, що основою для неї стала іранська розробка «Шахед-238», представлена у 2023 році.

Основні характеристики «Герані-3»:

• довжина — близько 3,5 м;
• ширина — близько 3 м;
• конструкція — трикутне літаюче крило без хвостової частини;
• двигун — турбореактивний;
• імовірний тип двигуна — китайський Telefly JT80;
• орієнтовна вартість двигуна — $24–30 тис.;
• максимальна швидкість — приблизно 300–350 км/год;
• бойова частина — близько 50 кг.

Потужнішою модифікацією стала «Герань-4», бойове застосування якої, за даними української розвідки, Росія розпочала у травні 2026 року.

Її характеристики включають:

• форму і габарити, близькі до звичайного «Шахеда»;
• посилену конструкцію корпусу;
• поліпшену аеродинаміку;
• двигуни Telefly LX-WP-160 або TF-TJ2000A;
• швидкість майже до 500 км/год;
• бойову частину близько 50 кг;
• можливість витримувати значні перевантаження під час маневрування.

Найбільше від попередніх моделей відрізняється «Герань-5». Вона, ймовірно, створена на основі іранського Karrar та зовні більше нагадує крилату ракету.

Відомі характеристики «Герані-5»:

• довжина — близько 6 м;
• ширина — приблизно 5,5 м;
• швидкість — до 600 км/год;
• бойова частина — до 90 кг;
• передбачена можливість запуску з літака.

Наразі цю модель застосовують рідше, ніж «Герань-3» та «Герань-4».

Система Сикер дозволяє дрону самостійно захоплювати ціль

Особливу небезпеку становлять реактивні дрони в модифікації «Сикер». Вони отримали систему автоматичного розпізнавання та захоплення цілей.

Радник президента України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» пояснив, що такі апарати оснащені кількома камерами, які працюють у різних режимах, та меш-модемом для керування безпілотником оператором через радіозв’язок.

За його словами, після виявлення об’єкта система машинного зору може довести дрон до цілі навіть за умов роботи локальної РЕБ.

«Якщо пілот „Сикера“, наприклад, захоплює в приціл локомотив із відстані кілометр, то малопотужна система радіоелектронної боротьби на локомотиві не захистить його. Алгоритми машинного зору доставлять „Сикер“ до цілі без участі оператора».

Схема атаки передбачає, що дрон на високій швидкості долає рубежі ППО, після чого поблизу рухомого об’єкта — судна, локомотива чи автомобіля — виявляє та захоплює його. Оператор підтверджує вибір, а фінальне наведення відбувається автоматично.

Із кінця червня російське Міноборони опублікувало близько 40 відеозаписів застосування таких дронів. Серед цілей були судна, літаки, безпілотні катери, магазини, склади, локомотиви, автозаправні станції, вантажівки та електропідстанції.

Реактивні дрони мають обмеження за дальністю і маневреністю

Попри високу швидкість, нові російські БПЛА мають низку слабких місць. Насамперед вони коштують у два-три рази дорожче за звичайні дрони-камікадзе.

«Артес» звернув увагу й на залежність між швидкістю, витратою пального та дальністю польоту.

«По-перше — дальність: що вища швидкість реактивного двигуна „Шахеда“, то більша витрата пального. А що більша витрата пального, то менший заряд зможе нести дрон або меншу відстань він пролетить».

Дальність реактивних «Гераней» оцінюють приблизно у 500 км. Тому серед районів підвищеного ризику опиняються прифронтові та прикордонні території Київської, Чернігівської, Харківської, Одеської, Сумської, Полтавської та Дніпропетровської областей.

Для апаратів, які управляються через меш-мережу, дальність може бути більшою, однак приблизно на кожні 100 км необхідний ретранслятор.

Іншим недоліком залишається маневреність. На високій швидкості реактивний дрон не здатний виконувати різкі маневри. Для тривалого перебування над певним районом йому доводиться сповільнюватися, що створює сприятливіші умови для перехоплення.

За словами «Артеса», батальйон Darknode знищив уже понад 3000 БПЛА типу «Шахед», серед яких десятки були реактивними. Значну частину таких цілей вдалося уразити звичайними дронами-перехоплювачами завдяки правильно обраній тактиці та моменту атаки.

Україна готує нові реактивні перехоплювачі

Для боротьби з реактивними «Шахедами» Україна застосовує зенітні ракетні комплекси Vampire, винищувальну авіацію, мобільні вогневі групи з переносними зенітними ракетними комплексами та дрони-перехоплювачі.

Проблема полягає в тому, що більшість наявних перехоплювачів створювали для звичайних «Шахедів». Їхня максимальна швидкість становить приблизно 250–300 км/год, тоді як реактивні російські БПЛА здатні летіти зі швидкістю 500–600 км/год та підніматися на висоту до 9 км.

Представник компанії «Дикі шершні», яка виробляє перехоплювач Sting, оцінив поточні можливості системи проти різних типів цілей.

«Зараз ми можемо перехоплювати близько 90% звичайних „Шахедів“, а реактивних — близько 10%, якщо враховувати збиття саме дронами-перехоплювачами».

Проти реактивних БПЛА також застосовувався український перехоплювач Zirka компанії NOCTIS. Він має систему комп’ютерного зору, яка аналізує відео в реальному часі, автоматично виявляє ціль, пропонує її оператору, а після підтвердження переходить до автоматичного супроводження та наведення.

Такий підхід має особливе значення через невелике часове вікно для атаки: швидкісний БПЛА може перебувати в зоні роботи конкретної позиції ППО лише кілька хвилин.

Для системного перехоплення нових «Гераней» українські розробники створюють швидкісні та реактивні перехоплювачі.

«Артес» повідомив, що низка українських команд уже перейшла до практичних випробувань таких систем.

«Прямо зараз низка українських R&D-команд уже розробили та тестують швидкісні й автономні дрони-перехоплювачі, зокрема на реактивних двигунах. Я не хотів би розкривати подробиці, але можу вас запевнити, що скоро ми побачимо перші результати та перейдемо до системного перехоплення реактивних „Шахедів“».

У компанії «Дикі шершні» очікують, що ефективне рішення для протидії реактивним дронам може з’явитися орієнтовно до жовтня.

Розробники наголошують, що одного збільшення швидкості недостатньо. Для нового перехоплювача необхідно одночасно збалансувати швидкість, висоту та тривалість перебування в повітрі.

Представник виробника назвав ключові параметри перспективної системи.

«Головні параметри для перехоплювачів „Шахедів“ — це швидкість, висота польоту та час перебування в повітрі. Важливо знайти оптимальний баланс цих характеристик».

За попередніми розрахунками, перехоплювач має перебувати в повітрі до 20 хвилин, отримати щонайменше на третину більшу швидкість та працювати на висоті на кілька кілометрів вище за нинішні системи. Водночас збільшення швидкості зазвичай скорочує тривалість польоту.

Через це виробники вважають, що перспективні перехоплювачі реактивних «Шахедів» доведеться створювати фактично з нуля, а не лише модернізувати нинішні моделі.

Нагадаємо, раніше ми писали про автоматичний військовий облік українців за кордоном через консульства і посольства.