Війна Росії проти України ніколи не обмежувалася лише Донбасом. Цей регіон для Кремля завжди був лише зручним інструментом і символічним прикриттям, за яким ховається значно масштабніша мета — повне підпорядкування всієї України та знищення її як незалежної держави. Про це в інтерв’ю «24 Каналу» заявив відомий український історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак, повідомляє MigNews.
За словами експерта, сподіватися, що російські апетити закінчуються адміністративними межами Донецької та Луганської областей — небезпечна помилка.
Для нього Донбас не має значення. Може, символічно має значення. Але це мала розмінна монета, тому що його план був набагато більший — Одеса, Дніпро, Харків, повний контроль над українськими територіями, — наголосив Грицак.
Історик підкреслює: ключові південні та східні міста України завжди були в центрі стратегічного задуму Путіна. Саме вони, а не промислові шахти чи заводи Донбасу, становлять для Москви справжню геополітичну цінність — контроль над Чорним морем, сухопутними коридорами до Криму, економічними артеріями та демографічними центрами.
Чому війна стала затяжною та особистою
Грицак переконаний, що коріння нинішньої агресії лежить значно глибше, ніж просто прагнення «звільнити» окремі регіони. Він вказує на низку історичних подій та особистих образ, які кардинально змінили ставлення Путіна до України та зробили конфлікт настільки запеклим і тривалим.
Серед них:
- Помаранчева революція 2004 року — перше масове відкидання проросійського кандидата та демонстрація, що Україна може самостійно обирати свій шлях;
- Революція Гідності 2013–2014 років — подія, яку Кремль сприйняв як прямий виклик і «зраду» з боку «братнього народу»;
- Втрата контролю над Кримом та початок війни на Донбасі у 2014 році, після чого Москва відчула, що «м’яка сила» вже не працює.
Ці події, на думку історика, сформували в Путіна глибоке відчуття приниження та особистої образи. Україна, яка раз за разом обирала свободу та європейський вектор, стала для нього не просто геополітичним суперником, а символом провалу всієї пострадянської імперської моделі.
Перемир’я не означає капітуляцію Кремля
Навіть якщо Росія через виснаження ресурсів чи військові невдачі піде на тимчасове припинення вогню, це не змінить її стратегічних цілей, застерігає Грицак.
Наївно думати, що Путін припинить війну проти України, — категорично заявив професор.
Він нагадує: російський лідер розглядає Україну не як окрему націю, а як невід’ємну частину «російського світу», без якої імперське відновлення неможливе. Будь-яка пауза в бойових діях для Кремля — це лише перегрупування сил, а не відмова від плану максимум.
Висновок експерта
Ярослав Грицак закликає не піддаватися ілюзіям: справжня мета Москви — не «захист Донбасу», а ліквідація українського суверенітету. Донбас у цій грі — лише інструмент, розмінна монета в набагато більшій партії, де на кону стоять Харків, Одеса, Дніпро та майбутнє всієї України.
Поки Путін залишається при владі, війна матиме системний, а не кон’юнктурний характер. І лише усвідомлення цієї реальності, а не ілюзій про «локальний конфлікт», може допомогти Україні та її союзникам будувати ефективну стратегію опору.
Нагадаємо, що Росія готується до війни з НАТО: коли почнеться Третя світова за версією CNN, дізнайтесь тут.
