Як повідомляє Інформатор, Донеччина залишається одним із ключових напрямків для російського керівництва, оскільки Кремлю необхідно продемонструвати хоча б обмежені результати після невдач наступальної кампанії на Запорізькому напрямку. Водночас українські сили посилили роботу на Донеччині, а Росія може розглядати операції на півночі як спосіб відтягнути частину резервів ЗСУ, пише MigNews.
Таку оцінку ситуації дав військовий експерт Іван Тимочко, коментуючи посилення українського угруповання на Донецькому напрямку та роль підрозділів під командуванням Андрія Білецького і Дениса Прокопенка. На його думку, російський Генштаб також міг отримати завдання підготувати кілька сценаріїв дій на півночі України, щоб змусити Сили оборони розосереджувати ресурси та створити сприятливіші умови для російських військ на Донбасі.
Що означає посилення українських сил на Донеччині
За словами Тимочка, підрозділи, яким зараз визначили пріоритетні завдання на Донецькому напрямку, не були перекинуті туди безпосередньо перед новими боями. Вони вже працювали на цій території, мають досвід бойових дій у районі та знають місцевість.
Експерт пояснив, що змінився насамперед масштаб поставлених перед корпусами завдань та відповідних повноважень.
«Ці корпуси і перебували [на Донеччині]. Просто в умовах реалій сучасних бойових дій на цьому напрямку їм визначили пріоритетність завдань. Вони там вели бойові дії. Вони там знають території. Просто обсяги завдань і відповідно до цих завдань — повноваження — збільшилися. Це не потрібно плутати з тим, що вони там вступили в бій з ходу, тому що їх перекинули».
Тимочко назвав ці формування одними з найкращих корпусів в Україні. За його оцінкою, збільшення обсягу завдань відповідає їхнім можливостям та накопиченому бойовому досвіду.
Чому Донеччина залишається пріоритетом для Кремля
Військовий експерт пов’язує підвищену увагу Росії до Донецької області з результатами її наступальної кампанії на інших ділянках фронту.
За його словами, начальник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов раніше визначав Запорізький напрямок як стратегічний, після якого важливе місце відводилося Донецькому. Однак очікуваних результатів на Запоріжжі російські війська, за оцінкою Тимочка, не досягли.
Експерт пояснив, чому за таких обставин подальший перебіг боїв на Донеччині набуває для Кремля особливого значення.
«Те, що Донеччина для Путіна пріоритетна, це однозначно, тому що це пов’язано з тим, що Герасимов провалив наступ на Запорізькому напрямку, а він разом із Герасимовим анонсував Запорізький напрямок як стратегічний, а потім Донецький. І зараз, якщо і там провалиться наступ російських військ, тоді неможливо буде скинути бездарність або провину за провал весняно-літньої кампанії зразка 2026 року на Герасимова».
На думку Тимочка, для російського керівництва навіть обмежені результати в Донецькій області були б вигіднішими з інформаційної та політичної точки зору, ніж відсутність просування.
Експерт також звернув увагу на ситуацію на Дніпропетровщині, звідки, за його словами, російські підрозділи почали відступати. На цьому тлі Кремлю необхідний результат, який можна було б представити власній аудиторії як успіх військової кампанії.
Навіщо Росії можуть знадобитися дії на півночі
Одним із можливих сценаріїв Тимочко називає активізацію Росії на північних напрямках. За його оцінкою, такі дії можуть переслідувати допоміжну мету та бути пов’язаними з планами Кремля щодо Донбасу.
Ймовірний задум полягає у створенні загрози на півночі, яка змусила б українське командування перекидати або утримувати там додаткові сили. У такому разі частина українських резервів не могла б бути використана на Донеччині.
Водночас експерт не вважає, що сама можливість таких операцій означає формування Росією нового потужного ударного угруповання. Йдеться також про можливе перегрупування вже наявних військ і перерозподіл особового складу.
Чи змінить ситуацію нова мобілізація в Росії
Тимочко окремо прокоментував можливість проведення Росією додаткових мобілізаційних заходів. За його оцінкою, саме по собі залучення нових людей не означає автоматичного створення повноцінного ударного угруповання, здатного відразу проводити масштабну наступальну операцію.
Експерт пояснив, як російське командування може використовувати мобілізований особовий склад.
«Навіть якщо вони проведуть мобілізацію, це не війська або якийсь конкретний ударний кулак. Найімовірніше, вони будуть тасувати мобілізованих і тих, хто бере участь у бойових діях».
Таким чином, можливі мобілізаційні рішення Росії Тимочко розглядає передусім у контексті ротації, перегрупування та перерозподілу наявних сил між різними напрямками фронту.
Яку мету може переслідувати російське командування
За оцінкою експерта, ситуація на Донеччині має для Кремля одночасно військове та політичне значення. Після проблем російського наступу на Запорізькому напрямку Москва зацікавлена в результаті, який дозволив би уникнути сприйняття всієї весняно-літньої кампанії 2026 року як невдалої.
Саме тому Росія може поєднувати тиск на Донбасі з маневрами на інших напрямках. Потенційна активізація на півночі в такому сценарії повинна насамперед змусити Україну розтягувати сили, а не обов’язково означати підготовку окремого масштабного наступу.
Українська сторона, своєю чергою, посилила управління та роботу підрозділів на Донеччині. Корпуси, пов’язані з Андрієм Білецьким і Денисом Прокопенком, отримали більший обсяг завдань відповідно до їхнього потенціалу та досвіду на цьому напрямку.
Нагадаємо, раніше ми писали про реакцію Зеленського на слабку позицію партнерів щодо масованих російських ударів.
