Передати свою банківську картку чи доступ до застосунку банку «в оренду» тепер можна не лише втратою рахунку, а й кримінальною справою. 13 листопада 2026 року Президент підписав закон №5038-IX (законопроєкт №16013), який вводить окрему статтю Кримінального кодексу для так званих дропів. Штрафи — від 5 100 до 170 000 грн, а за найтяжчі випадки — до 6 років позбавлення волі.
Що саме ухвалили і коли закон запрацює
Законопроєкт вніс Президент 2 вересня як невідкладний, Верховна Рада ухвалила його в цілому 28 жовтня, а 13 листопада документ повернувся з підписом глави держави — це видно в картці законопроєкту на сайті Ради. Офіційна назва — про захист громадян і їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами та банківськими рахунками.
Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування. На момент підписання його ще не оприлюднили, тож точну дату варто звіряти з публікацією в «Голосі України». Дії, вчинені до цього дня, за новою статтею не каратимуть.
За що тепер карають і які санкції
Ключова умова — мета. Відповідальність настає, якщо картку, реквізити, логін чи доступ до рахунку або електронного гаманця передали, щоб інші люди вчинили шахрайство чи інший злочин. Сам факт, що хтось скористався вашими реквізитами, ще не робить вас винним — про це пише Мінфін.
| Дія | Покарання |
|---|---|
| Передати свою картку, рахунок чи доступ до них для шахрайства інших осіб | Штраф 300–1000 неоподатковуваних мінімумів, тобто 5 100–17 000 грн |
| Отримати, купити, зберігати, продати чи передати чужі картки або доступи з тією ж метою | Штраф 51 000–85 000 грн, обмеження волі до 3 років або позбавлення волі на 2–4 роки |
| Те саме повторно або організованою групою | Штраф 85 000–170 000 грн або позбавлення волі на 4–6 років |
Тобто найжорсткіше карають не студента, який «здав» картку за кілька сотень гривень, а тих, хто скуповує й адмініструє десятки чужих рахунків. Окремо посилено статтю 200 КК про незаконні дії з платіжними інструментами, а заходи кримінально-правового характеру тепер можна застосовувати й до компаній, якщо злочин вчинили в їхніх інтересах. За даними «Дебету-Кредиту», так Україна імплементує Директиву ЄС 2019/713 про боротьбу з шахрайством у безготівкових платежах.
Чи можна уникнути відповідальності
Так, але лише в одному випадку. Людину можуть звільнити від кримінальної відповідальності, якщо вона вперше вчинила діяння з першої частини статті (передала власну картку), добровільно повідомила правоохоронців і активно допомогла розкрити й припинити злочин. На повторні випадки і на скупників чужих карток це не поширюється.
Що робити, якщо картку вже комусь віддали
- Заблокуйте картку в застосунку або за номером на її звороті, перевипустіть її.
- Змініть паролі до банківського застосунку, BankID і пошти, прив’язаної до банку.
- Перегляньте виписку й письмово повідомте банк про операції, яких ви не робили.
- Якщо через рахунок проганяли чужі гроші — зверніться до кіберполіції (cyberpolice.gov.ua) або на 102. Ситуації бувають різні, тож перед заявою варто порадитися з юристом.
Детальніше про те, як працюють такі схеми, ми писали у матеріалі «Що таке дроп-рахунок і чому за нього можуть покарати». А про ризики блокувань для пенсіонерів — у тексті «За які перекази можуть заблокувати банківську картку пенсіонера».
Що далі
- 13 листопада — закон підписано, він чекає офіційного опублікування.
- Наступний день після публікації — нова стаття КК починає діяти.
- З 14 листопада банки вже знизили ліміти на перекази для частини ФОП і посилили фінмоніторинг, повідомляє Мінфін. Тож неочікувані запити банку про походження коштів найближчими тижнями стануть звичнішими.
Простіше правило на будь-який випадок: картку, PIN, CVV і коди з SMS не передають нікому — ні «роботодавцю», ні знайомому, ні за гроші.
Фото: архівне фото, оплата банківською карткою. Hloom Templates / Wikimedia Commons, CC BY 2.0, commons.wikimedia.org.
