Українські банки можуть звертати підвищену увагу на перекази, які не відповідають звичайній фінансовій поведінці клієнта. Особливо це стосується ситуацій, коли на пенсійну або особисту картку раптово починає надходити багато платежів від різних людей. Водночас сам факт отримання переказу не означає, що картку пенсіонера автоматично заблокують. Банк оцінює сукупність факторів — частоту операцій, їхній характер, джерела надходжень та подальший рух коштів. Тому навіть невеликі платежі можуть викликати додаткові запитання, якщо вони суттєво відрізняються від звичних операцій клієнта, пише MigNews з посиланням на джерело Napensii.ua.
Національний банк та банківський сектор використовують ризик-орієнтований підхід до контролю платежів. Банки вже застосовують автоматизований моніторинг операцій і можуть звертати увагу на нехарактерну фінансову поведінку або ознаки використання рахунків у схемах так званих «дропів». При цьому для клієнтів із підтвердженими джерелами доходів обмеження можуть не встановлюватися, а для клієнтів без документально підтверджених доходів банки застосовують окремі ліміти відповідно до власних процедур та Меморандуму про прозорість ринку платіжних послуг.
Поширена думка про те, що перекази до 5 тисяч гривень нібито взагалі не перевіряються, не відповідає принципам фінансового моніторингу. Банк може оцінювати не тільки розмір платежу, а й кількість переказів, коло відправників та швидкість подальшого перерахування отриманих грошей. Наприклад, якщо пенсіонер зазвичай отримував лише пенсію та оплачував комунальні послуги, а потім протягом кількох днів отримав десятки платежів від незнайомих людей, це може бути розцінено як нетипова активність. Особливу увагу також може привернути ситуація, коли гроші після надходження майже одразу переказуються на інші рахунки. Намагатися спеціально дробити одну велику суму на багато дрібних платежів також не варто.
Питання можуть виникнути й у цілком побутових ситуаціях. Наприклад, пенсіонер може продавати овочі або іншу продукцію зі свого господарства, збирати допомогу на лікування чи отримувати кошти від родичів. У таких випадках бажано мати документи або інші підтвердження, які пояснюють походження грошей. Для зборів на лікування це можуть бути медичні довідки, рахунки клініки та чеки, а для інших платежів — договори, виписки або документи про доходи. Чим зрозуміліше клієнт може пояснити характер операцій, тим простіше пройти перевірку.
Окреме правило стосується передачі банківської картки іншій людині. Робити цього не рекомендується навіть у випадку, якщо карткою хоче користуватися близький родич або знайомий. Через такі рахунки можуть проводитися операції, походження яких власник картки потім не зможе пояснити. Банківська система активно протидіє використанню рахунків так званими дропами, а виявлення подібних операцій може призвести до серйознішої перевірки. НБУ прямо зазначав, що автоматизований моніторинг має, зокрема, допомагати виявляти нехарактерну поведінку та протидіяти використанню клієнтів у схемах «дропів».
Якщо банк уже обмежив операції, клієнту варто звернутися до служби підтримки та уточнити, яка саме транзакція викликала запитання. Після цього необхідно надати документи або пояснення щодо походження коштів. Тимчасове обмеження операцій у межах перевірки не означає автоматичної конфіскації грошей або остаточного закриття рахунку. Якщо клієнт вважає дії банку неправомірними та не може отримати належного пояснення, він може звернутися зі зверненням до Національного банку України.
Водночас важливо не плутати фінансовий моніторинг із загальними лімітами на перекази. НБУ ще з 1 квітня 2025 року не продовжував власне регуляторне обмеження у 150 тисяч гривень на місяць для P2P-переказів фізичних осіб. Натомість банки, які приєдналися до відповідного Меморандуму, застосовують ризик-орієнтовані правила: для клієнтів без документально підтверджених доходів із середнім та низьким рівнем ризику передбачався ліміт до 100 тисяч гривень на місяць із 1 червня 2025 року, тоді як клієнтів із підтвердженими доходами ці обмеження можуть не стосуватися.
Нагадаємо, що Іноземні ETF стали доступними для українців: які фонди допустила НКЦПФР.
