ВВП України у першому кварталі 2026 року скоротився на 0,6% порівняно із січнем—березнем минулого року, повідомляє редакція MigNews з посиланням на попередню оцінку Мінфін. Порівняно з четвертим кварталом 2025 року реальний валовий внутрішній продукт зменшився на 0,7% з урахуванням сезонного фактора. Номінальний обсяг ВВП за три місяці становив 2,047 трлн грн.
Оновлений показник виявився дещо гіршим за оперативну оцінку, оприлюднену на початку травня: тоді Держстат повідомляв про річне падіння на 0,5%. Перегляд до мінус 0,6% означає уточнення статистичних даних після отримання повнішої інформації від підприємств і державних установ, а не нове падіння економіки, яке сталося вже після завершення кварталу.
Що показують дані Держстату
Держстат використовує два способи порівняння, які характеризують різні аспекти економічної динаміки. Падіння на 0,6% показує, як змінився реальний обсяг вироблених товарів і послуг порівняно з першим кварталом 2025 року. Скорочення на 0,7% відносно попереднього кварталу розраховане із сезонним коригуванням, яке прибирає вплив традиційних календарних коливань.
Основні показники за перший квартал 2026 року:
| Показник | Значення |
|---|---|
| Зміна реального ВВП до І кварталу 2025 року | -0,6% |
| Зміна до IV кварталу 2025 року, сезонно скоригована | -0,7% |
| Номінальний ВВП | 2 047,2 млрд грн |
| Попередня оперативна оцінка річної зміни | -0,5% |
Номінальне зростання обсягу економіки у гривнях не суперечить скороченню реального ВВП. Номінальний показник враховує поточні ціни, тоді як реальний ВВП очищений від їхнього підвищення і відображає фізичну зміну обсягів виробництва та послуг.
Скорочення стало першим річним падінням української економіки приблизно за три роки. Після обвалу на 28,8% у 2022 році реальний ВВП зріс на 5,5% у 2023-му, на 2,9% у 2024-му та на 1,8% у 2025 році. Поступове уповільнення відновлення відбувалося на тлі руйнування виробничих потужностей, логістичних обмежень, дефіциту працівників та регулярних атак на інфраструктуру.
Атаки на енергетику та дефіцит електроенергії
Національний банк назвав головним чинником слабкої економічної активності наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Пошкодження генерувальних потужностей і мереж спричиняли дефіцит електроенергії, обмеження споживання та додаткові витрати підприємств на резервне живлення, імпорт електроенергії й автономну генерацію.
Перебої з електропостачанням впливають на ВВП одразу через кілька каналів. Промислові підприємства скорочують зміни або переносять виробництво на години, коли електроенергія доступна. Торгівля, транспорт, телекомунікації та сектор послуг змушені витрачати більше коштів на пальне, генератори, акумулятори й ремонт обладнання. Через це зростає собівартість продукції, а обсяг виробництва залишається нижчим за потенційний.
За даними, наведеними Reuters із посиланням на українську статистику, промислове виробництво в першому кварталі скоротилося на 1,1% у річному вимірі. У січні падіння становило 8,1%, у лютому — 2,6%, тоді як у березні промисловість уже продемонструвала зростання на 4,5%. Така динаміка вказує, що найбільший негативний вплив припав на початок року, коли енергетичні обмеження були найвідчутнішими.
Холодна зима посилила наслідки руйнувань
Додатковим чинником стала дуже холодна погода. Низькі температури збільшили попит на електроенергію та тепло саме тоді, коли енергосистема працювала з обмеженою генерацією і пошкодженими мережами. НБУ зазначив, що поєднання ударів по енергетичних об’єктах, атак на логістику та холодної зими знизило економічну активність на початку 2026 року.
Морози впливали не лише на споживання електроенергії. Несприятливі погодні умови ускладнювали перевезення, будівельні роботи, роботу портової та залізничної інфраструктури. Для підприємств це означало затримки постачання сировини, підвищення транспортних витрат і складніше виконання виробничих контрактів.
Навесні енергодефіцит почав скорочуватися, що дало змогу частині підприємств відновити стабільніший режим роботи. Національний банк зафіксував певне пожвавлення економічної активності після проходження найскладнішої частини опалювального сезону, однак цього було недостатньо, щоб компенсувати втрати січня та лютого.
Затримки зовнішньої допомоги стримували бюджетні видатки
Ще однією причиною падіння ВВП НБУ назвав стриману бюджетну політику на тлі затримок із надходженням міжнародної фінансової допомоги. Коли зовнішні кошти надходять пізніше, ніж передбачено графіком, уряд має обмеженіші можливості для своєчасного фінансування частини цивільних програм, закупівель, інфраструктурних проєктів і трансфертів.
Державні видатки є одним із компонентів ВВП. Їх уповільнення впливає не лише безпосередньо на державний сектор, а й на приватні компанії, які виконують бюджетні замовлення, постачають товари, проводять ремонти або беруть участь у відновленні інфраструктури.
Центр економічної стратегії зазначав, що пов’язані з війною видатки у першому кварталі 2026 року були нижчими, ніж за аналогічний період попереднього року, переважно через скорочення обсягів допомоги оборонному сектору. Водночас у березні загальні видатки вже перевищували торішній рівень на 24%, що свідчило про поступове прискорення фінансування наприкінці кварталу.
Руйнування логістики збільшило витрати бізнесу
Нацбанк окремо вказав на атаки по логістичних об’єктах. Пошкодження транспортної, складської та портової інфраструктури збільшує тривалість маршрутів і витрати на перевезення. Для експортних галузей це означає дорожчу доставку продукції до кордону або морських портів, а для внутрішнього ринку — перебої з постачанням сировини й товарів.
Вплив логістичних проблем поширюється на металургію, аграрний сектор, добувну промисловість, торгівлю та виробництво будівельних матеріалів. Підприємства змушені формувати більші запаси, шукати альтернативні маршрути й закладати підвищені транспортні ризики у вартість продукції.
За оцінкою НБУ, саме поєднання енергетичних обмежень, руйнування логістики, холодної погоди та слабших бюджетних видатків сформувало негативний результат першого кварталу. Держстат у короткому повідомленні не наводив галузевої структури падіння, тому визначення причин ґрунтується на аналізі Національного банку та інших економічних установ, а не на припущеннях редакції.
Що відбувалося з економікою після березня
Перші дані за другий квартал свідчили про часткове відновлення. За урядовою оцінкою, у квітні ВВП України зріс на 0,9% у річному вимірі. Завдяки цьому падіння за січень—квітень скоротилося до 0,2%.
Поліпшення пов’язували зі зменшенням дефіциту електроенергії, стабілізацією роботи підприємств і поступовим збільшенням бюджетних видатків. Водночас один місяць зростання не гарантує позитивного результату за весь рік: економічна динаміка залишається залежною від інтенсивності російських атак, стану енергосистеми, експорту та ритмічності зовнішнього фінансування.
НБУ після слабших результатів першого кварталу погіршив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році з 1,8% до 1,3%. Регулятор очікує, що надходження міжнародної допомоги дозволить надолужити частину бюджетних видатків, а скорочення енергодефіциту підтримає виробництво. Водночас важкий стан енергосистеми та зовнішні геополітичні ризики залишаються чинниками, здатними обмежити відновлення.
Чому оцінка ВВП може ще змінитися
Показник мінус 0,6% залишається попередньою оцінкою. Держстат переглядає квартальні дані після отримання повнішої звітності підприємств, уточнення інформації про виробництво, торгівлю, податки, державні витрати та зовнішньоекономічні операції.
Різниця між оперативною оцінкою у мінус 0,5% та попередньою оцінкою у мінус 0,6% є звичайним статистичним уточненням. Остаточна оцінка може відрізнятися від нинішньої, однак наявні дані вже підтверджують, що українська економіка почала 2026 рік зі скорочення після зростання протягом попередніх кварталів.
Ключовими причинами стали дефіцит електроенергії після масованих російських атак, холодна зима, пошкодження логістичної інфраструктури та стримані бюджетні видатки через затримки міжнародної допомоги. Подальша динаміка залежатиме від відновлення енергосистеми, стабільності зовнішнього фінансування, роботи промисловості та безпекової ситуації.
Читайте також: Нова Пошта може повністю зупинити роботу: які термінали під загрозою і що буде з посилками
