Податки для ФОП після війни можуть нараховувати за новою моделлю, яка передбачатиме єдиний поріг реєстрації платником ПДВ, диференційовані ставки єдиного податку та можливість працювати на спрощеній системі за річного обороту до 2 млн євро. Змінювати правила до завершення війни не планують, повідомляє редакція MigNews з посиланням на інтерв’ю голови парламентського комітету Данила Гетманцева агентству «Інтерфакс-Україна».
Майбутнє оновлення спрощеної системи має стати частиною ширшої реформи оподаткування доходів фізичних осіб. За словами Гетманцева, рішення необхідно ухвалювати комплексно після припинення воєнного стану, а не запроваджувати окремі податкові норми, які не усувають системних розбіжностей між ФОПами, юридичними особами та іншими платниками.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики заявив, що до завершення війни чинну модель єдиного податку змінювати не мають. Водночас після скасування воєнного стану держава, на його думку, повинна переглянути правила роботи спрощеної системи та узгодити їх із загальною моделлю ПДВ.
Однією з головних проблем Гетманцев назвав існування різних порогів, після яких підприємці та інші суб’єкти господарювання повинні реєструватися платниками податку на додану вартість.
«Нема жодного в мене сумніву в тому, що існування двох лімітів у межах однієї системи ПДВ — такого не може бути. Тобто це аномалія, яку треба прибирати», — сказав Данило Гетманцев агентству «Інтерфакс-Україна» під час інтерв’ю, оприлюдненого 22 червня 2026 року.
За його словами, відповідне рішення доцільно ухвалювати одразу після завершення воєнного стану. Конкретного законопроєкту про повну післявоєнну реформу поки немає, тому названі параметри не є чинними нормами та не створюють нових податкових зобов’язань для підприємців.
Що може змінитися для ФОПів
Орієнтиром для майбутньої реформи Гетманцев назвав польську модель оподаткування малого бізнесу. Вона передбачає не одну універсальну ставку для всіх підприємців, а різні ставки залежно від виду діяльності та структури доходу.
Запропонована концепція охоплює кілька основних змін:
- єдиний поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ для ФОПів, компаній та інших суб’єктів господарювання;
- можливість залишатися на спрощеній системі за річного обороту до 2 млн євро;
- застосування реєстраторів розрахункових операцій від початку діяльності;
- диференційовані ставки єдиного податку;
- нижчу ставку для торгівлі та вищі ставки для окремих видів послуг;
- спрощені правила адміністрування ПДВ для малого бізнесу;
- окремі запобіжники проти блокування податкових накладних підприємців.
Важливо розрізняти два показники, які згадуються в дискусії. Сума 2 млн євро стосується можливого максимального обороту для перебування на спрощеній системі, а не порогу реєстрації платником ПДВ.
За польською моделлю ці ліміти не збігаються. «Інтерфакс-Україна» зазначає, що у Польщі поріг звільнення від ПДВ у 2026 році підвищили з 200 тис. до 240 тис. злотих. Це приблизно 56,6 тис. євро. Таким чином, підприємець може залишатися на спрощеному режимі за значно більшого обороту, але після досягнення окремого порогу повинен реєструватися платником ПДВ.
| Елемент можливої реформи | Запропонований підхід |
|---|---|
| Термін запровадження | Після завершення воєнного стану |
| Ліміт спрощеної системи | До 2 млн євро річного обороту |
| Поріг ПДВ | Єдиний для ФОПів та інших платників |
| Ставка для торгівлі | Орієнтовно 3% |
| Ставка для послуг | Від 10% залежно від діяльності |
| РРО | Застосування від початку роботи |
| Податкові накладні | Пропонується не блокувати для малих ФОПів |
| Поточний статус | Концепція, а не ухвалений закон |
Гетманцев пояснив, що для торгівлі потенційна ставка єдиного податку може становити близько 3%. Це нижче за базову ставку третьої групи без сплати ПДВ, яка застосовується в Україні зараз.
Для сфери послуг ставки можуть бути суттєво вищими — від 10% і більше. Остаточний розмір залежатиме від виду діяльності. Такий підхід має відокремити бізнес із невеликою маржинальністю, зокрема торгівлю, від діяльності, де значна частина виручки фактично є доходом підприємця.
Голова комітету не представив повної таблиці майбутніх ставок. Тому цифри 3% та від 10% слід розглядати як приклади моделі, а не як затверджену шкалу оподаткування.
Чому реформу не планують проводити частинами
Гетманцев виступив проти запровадження окремих елементів нової системи без одночасного перегляду інших правил. На його думку, точкове введення ПДВ для частини ФОПів без зміни лімітів, ставок і процедур адміністрування створить додаткове навантаження, але не розв’яже проблем спрощеної системи.
«Якщо ми цей хвіст будемо відрубувати по частинах, то це абсолютно неконструктивна дія. Я не можу підтримати якісь половинчасті рішення, бо негативу і хейту від них стільки ж, скільки від великих рішень та реформ, але ефекту набагато менше», — заявив він в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
Саме тому реформа єдиного податку має відбуватися разом із переглядом оподаткування доходів фізичних осіб. До такого пакета можуть увійти ставки, ліміти, ПДВ, застосування РРО, облік доходів і механізми протидії використанню мереж ФОПів великим бізнесом.
Політик неодноразово заявляв, що спрощена система повинна залишатися режимом для малого підприємництва. Проблемою він вважає ситуації, коли великі торговельні мережі або сервісні компанії формально розподіляють операції між десятками підприємців, щоб не реєструвати весь оборот у межах однієї юридичної особи.
Водночас сама наявність кількох ФОПів, які працюють під одним брендом, автоматично не доводить порушення закону. Юридична оцінка залежить від фактичної організації бізнесу, самостійності підприємців, використання персоналу, кас, приміщень, товарів і розподілу доходів.
Що передбачає Національна стратегія доходів
Реформування спрощеної системи закріплене в Національній стратегії доходів до 2030 року, яку Кабінет Міністрів схвалив у грудні 2023 року. Документ є дорожньою картою податкової та митної політики, однак сам по собі не змінює ставки й не встановлює нових обов’язків для ФОПів.
Для запровадження кожної норми Верховна Рада повинна ухвалити окремий закон. До цього мають бути підготовлені законопроєкти, фінансово-економічні розрахунки, перехідні положення та правила для підприємців, які вже працюють на спрощеній системі.
Стратегія передбачає перегляд підходів до спрощеного оподаткування, зближення податкового законодавства України з нормами Європейського Союзу та скорочення можливостей для використання ФОПів у схемах мінімізації податків.
Проте посилання на польський досвід не означає буквального копіювання всіх правил Польщі. Українська модель повинна враховувати структуру економіки, воєнні втрати, рівень доходів малого бізнесу, доступність бухгалтерських послуг і можливості податкової адміністрації.
Податкові накладні пропонують не блокувати
Окремо Гетманцев підтримав спрощення адміністрування ПДВ. У 2026 році парламент очікує від Міністерства фінансів законопроєкт, який має змінити процедури для платників податку.
За його пропозицією, для ФОПів із невеликим та середнім оборотом не повинні застосовуватися правила блокування податкових накладних, навіть якщо підприємець уже зареєстрований платником ПДВ.
«Я вважаю, що до досягнення ліміту для ФОПів, наприклад 2 млн євро за польською моделлю, навіть за умови сплати ПДВ не мають блокуватися податкові накладні взагалі», — сказав голова комітету.
Він уточнив, що механізм блокування не повинен поширюватися на підприємців до досягнення граничного обороту, який дозволяє працювати на спрощеній системі. Це лише позиція голови парламентського комітету. Остаточна редакція законопроєкту Мінфіну може містити інші критерії, обмеження та механізми контролю.
На практиці відмова від автоматичного блокування могла б скоротити кількість ситуацій, коли бізнес змушений подавати пояснення та документи для розблокування накладних. Водночас державі доведеться передбачити інші інструменти перевірки ризикових операцій та фіктивного податкового кредиту.
Що потрібно знати підприємцям зараз
Станом на 22 червня 2026 року озвучені пропозиції не змінюють чинних правил роботи ФОПів. Підприємці продовжують застосовувати ставки, ліміти, вимоги щодо ПДВ, РРО, військового збору та єдиного соціального внеску, встановлені Податковим кодексом України.
Дата початку післявоєнної реформи не визначена. Гетманцев пов’язує її із завершенням воєнного стану, проте навіть після його скасування зміни не почнуть діяти автоматично. Спочатку уряд або народні депутати мають зареєструвати законопроєкт, після чого документ повинна розглянути та ухвалити Верховна Рада.
До публікації повного тексту законопроєкту неможливо достовірно встановити:
- точний поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ;
- перелік ставок для кожного виду діяльності;
- правила переходу між групами;
- порядок ведення обліку;
- перелік винятків;
- дату набрання чинності;
- тривалість перехідного періоду;
- умови для підприємців, які вже перевищили нові пороги.
Озвучена польська модель передбачає одночасно як потенційні послаблення, так і жорсткіші вимоги. Частина підприємців може отримати більший граничний оборот та нижчу ставку. Інші, насамперед постачальники послуг, можуть зіткнутися з вищим єдиним податком, обов’язковим ПДВ або складнішим обліком.
Тому твердження про вже ухвалене підвищення податків для всіх ФОПів не відповідає поточному статусу реформи. Йдеться про політичну позицію та параметри майбутньої моделі, які ще мають бути оформлені в законодавстві.
Читайте також: ВВП України скоротився на 0,6%: чому економіка впала у першому кварталі 2026 року
