Україна продовжує шукати способи залучення молоді до лав ЗСУ, намагаючись водночас уникнути зниження мобілізаційного віку, яке активно обговорюють західні партнери. Одним із таких рішень став новий мотиваційний проєкт, який пропонує молодим українцям контракти з фінансовими стимулами. Чи вистачить цього, щоб забезпечити армію новими кадрами, і які ризики несе ця ініціатива – питання, що викликають суперечки як серед військових, так і в політичних колах. Про це детальніше розповіли в Pravda, пише MigNews.
Умови контракту: що пропонують молоді
11 лютого Міністерство оборони оголосило про запуск пілотного проєкту «Контракт 18–24», який передбачає спеціальні умови служби для молодих добровольців віком від 18 до 24 років. Ця ініціатива надає можливість обрати посади стрільців, гранатометників та розвідників, а також отримати значні фінансові виплати.
Основний стимул – мільйон гривень одноразової виплати після підписання контракту. Загальний річний дохід контрактника, з урахуванням бойових виплат, може сягнути двох мільйонів гривень. Контрактники отримають чіткі терміни служби – один рік, після чого зможуть звільнитися, виїхати за кордон і не підлягатимуть мобілізації протягом наступних 12 місяців. Якщо на момент завершення контракту військовому виповниться 25 років, його можуть мобілізувати за загальними правилами.
Також одноразову виплату зможуть отримати військові, які почали службу у визначених підрозділах до запуску програми. Однак для цього необхідно мати бойовий досвід не менше шести місяців та не мати дисциплінарних чи кримінальних порушень.
Реакція військових: між популізмом і реальним посиленням армії
Нова ініціатива викликала неоднозначну реакцію в середовищі військових. Частина командирів та експертів вважає, що така модель призведе до дисбалансу в армії. Основна претензія – нерівність умов для різних вікових категорій.
Система мотивації для 18–24-річних виглядає несправедливою для тих, хто вже давно на фронті, адже чинні військові, які не підпадають під ці критерії, не отримають аналогічних виплат. Деякі командири припускають, що це створить внутрішню напругу в підрозділах і деморалізує бійців, які вже тривалий час перебувають на передовій.
Є й інший погляд – проєкт може дійсно посилити армію, залучивши нові кадри. Молоді бійці фізично витриваліші й можуть ефективніше виконувати завдання в піхотних підрозділах. Крім того, через складну ситуацію на фронті є гостра потреба в поповненні особового складу, і фінансові стимули можуть стати одним із способів залучення добровольців.
Обмежений масштаб проєкту: кого торкнеться нова програма
На початковому етапі проєкт поширюється лише на шість бригад – 10-ту гірсько-штурмову, 92-гу штурмову, 95-ту десантно-штурмову, 38-му морської піхоти, 28-му та 72-гу механізовані. Відбір саме цих підрозділів пояснюється їхньою готовністю проводити повноцінну бойову підготовку, що дозволить оцінити ефективність програми перед її можливим розширенням.
Незважаючи на обмежений масштаб, інтерес до програми виявився вищим за очікування. Станом на 17 лютого в мобільному застосунку «Резерв+» було зареєстровано понад 10 тисяч заявок на підписання контракту. Деякі військові частини вже повідомили про значну кількість кандидатів, що свідчить про реальний інтерес до програми серед молоді.
Альтернативні варіанти мотивації військових
Одним із альтернативних підходів до фінансової мотивації військових є законопроєкт, поданий до Верховної Ради ще у 2024 році. Його головна ідея – додаткові виплати залежно від бойового досвіду. Зокрема, після року служби та участі в бойових діях упродовж шести місяців зарплата військового мала б зрости в 1,5 рази.
Проєкт також передбачає спеціальні доплати за знищення ворожої техніки, пільгові умови для отримання житла та навіть можливість безмитного ввезення автомобілів. Проте, попри підтримку Міністерства оборони та Генштабу, цей законопроєкт так і не був ухвалений через відсутність політичної волі.
Деякі військові вважають, що саме такий підхід був би справедливішим і дозволив би мотивувати не лише нових контрактників, а й тих, хто вже служить. Проблема полягає в тому, що чинна ініціатива спрямована переважно на залучення нових бійців, а не на підтримку чинного складу армії.
Чи вистачить фінансування для нових виплат
Фінансування програми «Контракт 18–24» не передбачене в держбюджеті на 2025 рік, проте уряд планує покрити ці витрати за рахунок зовнішньої допомоги. За оцінками економістів, Україна у 2025 році отримає понад 60 мільярдів доларів міжнародної підтримки, що перевищує необхідні 38 мільярдів. Це означає, що кошти на реалізацію проєкту знайдуться.
Орієнтовна вартість виплат для 100 тисяч контрактників оцінюється у 55–60 мільярдів гривень, що становить приблизно 1,5 мільярда доларів. Загальні витрати на зарплати нових військових можуть зрости ще на 80 мільярдів гривень, однак через поступовий набір ці суми будуть розподілені протягом року.
Фахівці зазначають, що ця сума є цілком підйомною для українського бюджету з урахуванням зовнішнього фінансування. Водночас реалізація депутатського законопроєкту про додаткові виплати для всіх військових коштуватиме ще приблизно 70–80 мільярдів гривень щороку, що також можна профінансувати за рахунок міжнародної допомоги.
Чи стане «Контракт 18–24» кроком до контрактної армії
Президент Володимир Зеленський назвав програму пілотним проєктом, який може стати першим кроком до переходу України на контрактну армію. Офіс президента, Міноборони та Генштаб вже працюють над розширенням системи контрактів, включаючи можливість для мобілізованих підписувати угоди з чітко визначеними термінами служби.
Водночас історія показує, що жодна суто контрактна армія не вигравала повномасштабних війн. Україна продовжує балансувати між необхідністю поповнення резервів і пошуком ефективних механізмів мотивації, щоб зберегти боєздатність армії та уникнути деморалізації чинного складу.
Впровадження програми «Контракт 18–24» – спроба знайти компроміс, проте її ефективність стане зрозумілою лише після завершення пілотного етапу.
Нагадаємо, що українці за кордоном зможуть отримати бронь від мобілізації дистанційно.