Правильно писати «вголос» або «уголос» — разом. Це прислівник, і окремо «в голос» пишемо лише тоді, коли маємо справу зі звичайним іменником «голос» із прийменником: «вслухатися в голос матері».
Плутанина зрозуміла. На слух «вголос» і «в голос» звучать однаково, а в голові одразу спливає знайоме слово «голос». Але прислівник давно живе власним життям.
Що каже правопис
У Українському правописі 2019 року є § 41 «Прислівники». Його пункт про злите написання охоплює прислівники, утворені історично з прийменника та іменника. У тому самому переліку стоять «вбік», «ввечері», «вволю», «вгорі», «вгору», «вдень» — і «вгóлос (угóлос)».
Там же правопис робить важливе застереження: якщо іменник зберігає роль самостійного слова, сполуку пишемо окремо. Приклад звідти ж: «Він повернув убік», але «ударив у бік». З «голосом» працює та сама логіка.
Наголос — на другий склад: вгóлос, угóлос.
«Вголос» чи «уголос»
Обидва варіанти правильні, правопис подає їх поруч. Вибір залежить від милозвучності — чергування у/в: після голосного звучить «вголос», після приголосного зручніше «уголос».
- Вона нарешті сказала вголос, що втомилася.
- Він прочитав уголос оголошення на дверях.
- Діти рахували вголос до десяти, поки ми ховалися.
- Не думай уголос на нараді, якщо ще не певен у цифрах.
- Вірш краще перечитати вголос: так одразу чути, де збився ритм.
Коли «в голос» пишемо окремо
Окреме написання потрібне, коли «голос» — звичайний іменник, до якого можна поставити питання або додати означення.
- Він закохався в голос цієї співачки (у що? — у голос).
- Актор вклав у голос героя всю втому.
- Свідки в один голос назвали той самий номер авто (є означення «один»).
Перевірка проста: якщо між «в» і «голос» можна вставити слово («в її голос», «в один голос») — пишемо окремо. Якщо ні і слово відповідає на питання «як?» — це прислівник, разом.
Правильно і неправильно
| Правильно | Неправильно | Коментар |
|---|---|---|
| читати вголос | читати в голос | прислівник, разом |
| сказав уголос | сказав у голос, у-голос | варіант після приголосного |
| вслухатися в голос | вслухатися вголос | іменник із прийменником |
| в один голос | в-один-голос | сталий вираз, окремо |
Типові помилки
Дефіс. Варіантів «в-голос» чи «у-голос» у правописі немає взагалі.
«Вголос» замість «голосно». Слова близькі, але не тотожні. «Вголос» протиставлене «подумки» чи «про себе», тобто йдеться про те, чи звучить слово взагалі. «Голосно» — про гучність. Тож «увімкни музику голосніше», а не «вголосніше».
Наголос на перший склад. «Вголос» читаємо так само, як «голос» усередині слова: вгóлос.
Схожа пастка є і з іншими прислівниками на «в» та «на» — про них ми писали в статтях «Вдень чи в день» та «Надворі чи на дворі».
Фото: читання вголос у книгарні, архівне фото. Artaxerxes / Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0, commons.wikimedia.org.