Правильно писати заїжджаю — з буквосполученням «ждж» і без апострофа. Варіанти «заїзджаю», «заїжаю», «заєжаю» чи «за’їжджаю» помилкові. Так само пишемо всі форми: заїжджаєш, заїжджає, заїжджаємо, заїжджайте.
Чому «ждж», а не «здж»
Плутанину створює іменник «заїзд»: там корінь чути чітко, і рука за звичкою пише «заїзджаю». Але дієслова від «їздити» поводяться інакше. § 16 Українського правопису 2019 року серед чергувань приголосних називає пару зд — ждж і наводить приклад «їздити — їжджу». Цю ж «ждж» мають дієслова недоконаного виду на -їжджати, які фіксують словники.
Розмежування просте. Іменники лишають «зд»: заїзд, в’їзд, під’їзд. Дієслова отримують «ждж»: заїжджати, приїжджати, виїжджати.
Чому тут немає апострофа
Апостроф перед «ї» після префікса потрібен тоді, коли префікс закінчується на твердий приголосний: з’їжджаю, від’їжджаю, під’їжджаю. Ці випадки описує § 7 правопису. Префікс «за-» закінчується голосним, тож роздільність вимови вже передає сама буква «ї». Написання «за’їжджаю» — зайвий знак, а не «посилена грамотність».
Що означає «заїжджати»
Наголос — на «а»: заїжджа́ти, заїжджа́ю. Тлумачний словник української мови подає кілька значень. Найуживаніші:
- в’їжджати всередину чогось: заїжджати на подвір’я, у гараж;
- завертати кудись по дорозі, приїжджати ненадовго: заїжджати до батьків;
- приїжджати по когось або щось: заїжджати за дитиною в садок;
- опинятися не там, куди треба, або далеко: куди ми заїхали?
Пара доконаного виду — заїхати: заїду, заїдеш. Словник також подає паралельну форму недоконаного виду заїзди́ти (заїжджу́, заїзди́ш), тож «я часто заїздив до нього» — теж нормативно. Окреме слово-омонім «заїжджати» стосується коней: привчати молодого коня ходити в упряжі чи під сідлом.
Приклади речень
- Я вже заїжджаю у двір, виходь.
- Щоранку заїжджаю на заправку біля мосту — там найменша черга.
- Ми заїжджаємо за тобою о сьомій, будь готовий.
- Таксі не заїжджає на територію лікарні, тож зустріну вас біля шлагбаума.
- Батько заїздив до нас щонеділі по дорозі з ринку.
Правильно і неправильно
| Правильно | Неправильно |
|---|---|
| заїжджаю | заїзджаю, заїжаю, заєжаю |
| заїжджаємо | заїзджаємо, за’їжджаємо |
| заїжджайте | заїзджайте, заїжайте |
| заїзд (іменник) | заїжд |
| заїхати, заїду | заєхати, за’їду |
Типові помилки
«Заїзджаю» за аналогією з «заїзд». Найчастіша помилка: іменник і дієслово мають різні приголосні в корені.
«Заїжаю» без «дж». Так часто кажуть у швидкому мовленні, але на письмі це спрощення неприпустиме.
Суржикове «заєжаю». Це вплив російського «заезжаю». В українській — «ї» на початку кореня і «ждж» у середині.
Уся родина цих дієслів пишеться за одним зразком. Перевірити себе можна на сусідніх словах: виїжджаю чи виїзджаю та під’їжджаю чи під’їзджаю.
Фото: архівне фото, в’їзд до паркінгу в Гамбурзі. Автор Dietmar Rabich, ліцензія CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.
