Німецький Бундестаг 9 жовтня 2026 року ухвалив резолюції до 85-х роковин розстрілів у Бабиному Яру, у яких пов’язав історичну відповідальність Німеччини за злочини нацизму з нинішньою підтримкою України проти російської агресії. Для Києва це сигнал, що допомога Україні в Німеччині дедалі більше трактується як моральний обов’язок, а не лише як політичний вибір конкретного уряду.
Як повідомляє офіційний сайт Бундестагу, після півгодинних дебатів депутати ухвалили не одну, а дві резолюції: від фракції «Союз 90/Зелені» та від правлячої коаліції ХДС/ХСС і СДПН. Частина українських видань написала, що документ «Зелених» відхилили, — за даними парламенту, це не так: ухвалено обидва.
Дві резолюції: хто як голосував
| Документ | «За» | Утрималися |
|---|---|---|
| «85 років масовому вбивству в Бабиному Яру — історична відповідальність Німеччини за Україну» (Зелені, № 21/8152) | Зелені, Ліві | ХДС/ХСС, СДПН, АдН |
| «85-та річниця Бабиного Яру — зберігати пам’ять, посилювати історичну відповідальність і підтримувати Україну на її шляху до свободи та безпеки» (ХДС/ХСС і СДПН, № 21/8365) | ХДС/ХСС, СДПН, Зелені | АдН, Ліві |
Голосів «проти» не було в жодному випадку. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв, якого цитує «Фокус», зазначив, що підготовка документа тривала кілька років, і порівняв нинішню єдність з осінню 2022-го, коли Бундестаг визнав Голодомор геноцидом.
Що написано в резолюції коаліції
- Продовжувати дослідження та документування нацистських злочинів в Україні й інших тоді окупованих територіях Східної Європи, посилити співпрацю архівів і меморіалів.
- Відповідальність не завершується вшануванням: вона означає протидію антисемітизму, расизму, ревізіонізму історії та імперському насильству.
- Підтримувати Україну політично, економічно, фінансово, гуманітарно й військово для захисту суверенітету та територіальної цілісності.
- Добиватися повернення близько 20 тисяч дітей і підлітків, яких Росія вивезла з України.
- Підтримувати європейську та євроатлантичну перспективу України.
Документ «Зелених» робить наголос на освіті: культурні проєкти в Україні й Німеччині, запис свідчень очевидців, обмін між меморіалами, музеями та науковцями.
Резолюція — не закон: що це змінює насправді
Ухвалений документ — це парламентська позиція, звернена до федерального уряду. Він не виділяє гроші автоматично і не зобов’язує юридично, як закон про бюджет. Але має вагу: уряд Німеччини спирається на коаліцію ХДС/ХСС і СДПН, тож резолюція фіксує курс більшості, на яку доведеться зважати під час майбутніх бюджетних і безпекових рішень. Для українців у Німеччині тло також сприятливе: нещодавно країна продовжила тимчасовий захист для українців до 2028 року.
Висновок редакції: головна новизна не в словах про пам’ять, а в тому, що Бундестаг прямо записав військову підтримку України й повернення депортованих дітей як частину історичної відповідальності Німеччини. Таку формулу наступним урядам буде складно ігнорувати.
Контекст: Бабин Яр і німецька пам’ять про Україну
- 29–30 вересня 1941 року — СД та німецькі окупаційні війська розстріляли в Бабиному Яру понад 33 тисячі євреїв Києва; масові вбивства там тривали до 1943 року.
- Жовтень 2021 року — президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр узяв участь у вшануванні 80-х роковин трагедії в Києві.
- Листопад 2022 року — Бундестаг визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
- Жовтень 2026 року — резолюції до 85-х роковин із прямою прив’язкою пам’яті до підтримки України сьогодні.
Наступний крок — реакція федерального уряду: саме він має перетворити заклики парламенту на програми досліджень, освітні проєкти та рішення щодо допомоги Україні.
Фото: зала пленарних засідань Бундестагу. ФОКУС, focus.ua.
