Останнім часом ви сильно втомилися, і ви не знаєте, що з цим робити. Для початку варто зрозуміти, що саме з вами відбувається? Думаєте, що це вигорання? Чи просто стрес? Як відрізнити стрес від вигорання? Згідно з ВООЗ, вигорання не належить до випадкового, тимчасового відчуття пригніченості у відповідь на сильний стрес. Це синдром, викликаний накопиченням хронічного стресу, з яким не вдалося ефективно впоратися. Ми схильні використовувати багато слів, пов’язаних із психічним здоров’ям, у вільній формі, і вигорання – безумовно одне з них. «Багато людей кажуть, що відчувають його, коли насправді мають на увазі втому або перевтому, вважає докторка Джессі Голд.
MigNews розуміє, що ці два поняття часто плутаються. Тому ми поділимося думкою експерток у галузі психології про їхні основні відмінності.
Як відрізнити стрес від вигорання: вигорання характерне для роботи
Ви можете бути стомлені нескінченним пошуком другої половинки або повністю виснажені після тренування. Але з технічного погляду термін «вигорання» стосується тільки виснаження на робочому місці, згідно з ВООЗ. «Це означає, що в цьому випадку у вас стрес, а не вигорання», – каже професорка психології Анжела Ніл-Барнетт.
Такі терміни, як «вигорання на побаченнях» і «вигорання під час занять спортом», не зовсім точні. Найімовірніше, у цих випадках ви просто почуваєтеся виснаженою і у вас стрес.
Вигорання не зникне після того, як ви закінчите важливе завдання або вкладетеся в термін
Звісно, важлива презентація або серйозна криза в роботі з пацієнтами можуть підняти рівень тривожності. Але якщо ви відчуваєте хвилю полегшення, щойно напруга спадає (і ви знову почуваєтеся так само, як раніше), найімовірніше, ви маєте справу зі звичайним стресом, а не з вигоранням.
Як пояснює докторка Ніл-Барнетт, стрес – це фізіологічна реакція вашого організму на певний виклик. Наразі ви можете відчувати занепокоєння, напругу або відчуття, що серце калатає. Але ці симптоми мають минути, щойно ситуація, яка викликала занепокоєння, закінчиться. З іншого боку, вигорання – це результат постійного, невирішеного стресу, який накопичується протягом тривалого часу, зазвичай понад шість місяців.
Ви навряд чи «згорите» від одного дедлайну. «Швидше за все, ви так довго боретеся з неослабним стресом, що він просто виснажує вас, і ваше тіло та мозок начебто здаються», – каже докторка Ніл-Барнетт, що пояснює, чому вигорання може бути складнішим у лікуванні.
Як відрізнити стрес від вигорання: вигорання зазвичай викликає почуття відчуженості
У стресу і вигорання багато спільних симптомів, таких як тривога, втома і дратівливість. Але при вигоранні ви настільки емоційно виснажені (і протягом тривалого часу), що починаєте відчувати безнадійність, цинізм і відстороненість від своєї роботи, каже, професорка психології Христина Маслач.
Коли ви відчуваєте стрес, у вас ще може бути достатньо енергії та мотивації, щоб впоратися із ситуацією. Тоді як при вигоранні «ви не робите все можливе, тому що ваші зусилля здаються безглуздими», – каже доктореп Маслач. Ви психологічно вибиті з колії, робите лише необхідний мінімум і думаєте: «Як мені просто пройти через це?». У результаті ви можете почати відсторонюватися від своїх пацієнтів, наприклад, тому що вам важко проявити до них співчуття, на яке вони заслуговують.
Або, якщо ви досягаєте якогось важливого досягнення (наприклад, підвищення по службі або похвали від начальника), ви не відчуваєте щастя або гордості: вам просто… все одно.
Коли ви вигораєте, страждає ваша працездатність
«Якщо вам, як і раніше, подобається ваша робота і ви почуваєтеся добре через якість виконуваної роботи, найімовірніше, ви перенапружилися. Але не відчуваєте вигорання», – каже докторка Маслач. Це тому, що останнє, як ми вже пояснювали, змушує вас почуватися песимістично і абсолютно невмотивовано, що, природно, знижує вашу задоволеність роботою і може призвести до погіршення ваших показників.
Ви можете виявити, що пропускаєте важливі терміни або здаєте завдання, не перевіряючи їх на наявність помилок. Тому що, чесно кажучи, вам уже наплювати на все. Або ви можете бути настільки морально і фізично виснажені, що вам буде потрібно більше часу, щоб відреагувати в екстрених ситуаціях.
Однак для того, щоб опинитися на межі звільнення, не обов’язково бути в стані вигорання. «Також часто виникає відчуття невдачі або негативна оцінка себе, наприклад: «Я не вмію цього робити. Я не можу з цим впоратися. Я більше не хочу цим займатися», – каже докторка Маслач. І ця невпевненість у собі може змусити вас повірити, що якість вашої роботи падає (навіть якщо інші цього не помічають).
Як відрізнити стрес від вигорання: вам не допомагають звичайні засоби для зняття стресу
Більшості з нас є на що чекати після виснажливих буднів – чи то гарне тренування, чи то посиденьки з друзями, чи то серіал. Але, за словами докторки Голд, вигорання виснажує вашу енергію до такої міри, що навіть ті заняття, на які ви колись покладалися для рівноваги, перестають працювати.
Наприклад, ви любили готувати, а тепер щовечора замовляєте їжу на винос. І це не тому, що жадаєте її, а тому, що не можете знайти в собі сили нарізати, приготувати соте чи навіть закип’ятити воду.
Або, можливо, ви завжди знаходили заспокоєння в тому, щоб пройти кілька кілометрів перед тим, як вирушити до офісу, але останніми кількома місяцями зашнуровувати кросівки і тягнутися за двері стало здаватися суцільною рутиною. Загалом, якщо звичний догляд за собою більше не знімає стрес, це може свідчити про більш хронічну проблему, наприклад, про вигорання.
Вам не допомагають і кілька днів відпочинку
Знову ж таки, вигорання відбувається не через один наднасичений місяць чи складне завдання. Скоріше, воно корениться в більш системних проблемах, таких як постійний тиск з боку вищого керівництва, відсутність підтримки або постійний потік термінових дзвінків (або термінових електронних листів), що змушують вас працювати цілодобово.
За словами докторки Маслач, хоча відпустка і може полегшити деякі симптоми, вона мало що може зробити із законним вигоранням. «Проблема в тому, що такі перепочинки зазвичай не змінюють джерело вигорання», – пояснює вона. Навіть найспокійніший відпочинок не допоможе впоратися з такими проблемами, як токсичний начальник, нереалістичні очікування або нескінченний страх звільнення, наприклад.
Ось чому всі експерти сходяться на думці. Робочі місця і роботодавці повинні зробити крок уперед і внести реальні зміни в бік більш сприятливого, позитивного середовища. Але оскільки це не станеться відразу (на жаль), одне з найкращих, що ви можете зробити, – це поговорити з начальником про те, як поліпшити своє становище.
Це може означати, наприклад, зменшення обсягу роботи або коригування графіка, щоб ви не працювали до пізньої ночі. А якщо і це не допоможе, можливо, настав час розробити стратегію звільнення з роботи: вивчити нові вакансії, налагодити контакти з колишніми колегами або накопичити грошей на коротку перерву в кар’єрі. Адже жодна робота не варта того, щоб жертвувати своїм психічним здоров’ям.
Незалежно від ваших подальших дій, не забувайте ставитися до себе як до друга. «Пам’ятайте, що ви не ліниві. Ви не невдаха, якщо почуваєтеся так», – каже докторка Голд. Вигорання – це серйозна проблема і відображення непрацездатної системи, а не ваших достоїнств.
Раніше ми ділилися порадами, як позбутися вигорання, не звільняючись з роботи. Так, це можливо!
Залишити відповідь