Нашестя хрущів у Києві: яку загрозу вони несуть для людини та природи

У Києві зафіксовано масову появу хрущів, яка настала раніше через зміну клімату.

У Києві фіксують масову появу хрущів, які традиційно з’являються у травні, однак цього року їхній виліт розпочався значно раніше, повідомляє MigNews з посиланням на джерело T.me/tryehaKiev.

За словами екологів, зміна кліматичних умов стала ключовим чинником, що вплинув на цикл розвитку цих комах.

Чому хрущі з’явилися раніше?

Згідно з даними фахівців, цьогорічне раннє потепління спровокувало пришвидшення фази розвитку хрущів. Традиційно ці жуки з’являються наприкінці квітня — на початку травня, але вже з середини квітня мешканці столиці помітили їхню активність у парках, скверах і на присадибних ділянках. Зазвичай вони літають у сутінках і активно об’їдають листя дерев.

Наскільки небезпечні хрущі для людини та довкілля?

Самі жуки, за словами ентомологів, не становлять загрози для людини. Вони не кусаються, не переносять небезпечних хвороб і не створюють критичної шкоди дорослим рослинам. Їхня присутність може викликати дискомфорт лише естетичний – через обгризене листя дерев, особливо кленів, беріз та плодових культур.

Проте загроза криється не в дорослих особинах, а в їхніх личинках. Саме вони є головними шкідниками — мешкаючи під землею, личинки поїдають коріння молодих саджанців, що може призводити до повної загибелі молодих дерев і кущів. Найбільшої шкоди зазнають декоративні насадження, молоді плодові дерева та газони.

Екологи б’ють на сполох: що робити з личинками хруща?

Боротьба з хрущами на поверхні майже неефективна, адже життєвий цикл цих комах значною мірою відбувається під землею. Личинка хруща живе у ґрунті до трьох-чотирьох років і встигає завдати суттєвої шкоди. Найефективнішими методами боротьби є:

  • перекопування ґрунту восени або ранньою весною;
  • використання біологічних засобів захисту, зокрема нематод;
  • посадка рослин, які відлякують хрущів — наприклад, чорнобривців;
  • залучення природних ворогів — їжаків, кротів, птахів.

Кліматичні зміни впливають на біорізноманіття

Фахівці з клімату зазначають, що нашестя хрущів – лише один із прикладів, як глобальне потепління впливає на фауну. Ранні весни, нестабільні температури й м’які зими створюють сприятливі умови для шкідників, що можуть порушувати природну рівновагу у міських і лісових екосистемах.

Хоча дорослі хрущі не становлять прямої загрози для людини, їхня поява у великій кількості є тривожним сигналом для екосистеми міста. Особливу увагу варто звернути на захист молодих дерев від личинок, які можуть завдати довготривалої шкоди.

Нагадаємо, що в Україні прокинулися небезпечні сколопендри. Дізнайтесь, як їх розпізнати і захиститися від укусу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.