Удар по Донецьку 26 серпня: хто такі 20 загиблих офіцерів РФ, як їх встановили і чому це рекордні втрати штабів

Су-24М Повітряних сил ЗСУ з ракетами Storm Shadow/SCALP-EG, архівне фото. Фото: Владислав Дем'яненко / Wikimedia Commons, CC BY 4.0 (commons.wikimedia.org)

Щонайменше 20 російських офіцерів, серед них сім полковників, загинули внаслідок ракетного удару Сил оборони по окупованому Донецьку 26 серпня 2026 року. Це найбільші відомі втрати штабів армії РФ від однієї атаки за весь час війни, і вони стали публічними лише через півтора місяця — завдяки роботі з відкритими реєстрами.

Як повідомляє «Медіазона», 18 офіцерів загинули в день удару, ще двоє померли пізніше від поранень. Вони служили у штабах угруповання військ «Центр» — у штабі Центрального військового округу та штабі 41-ї загальновійськової армії. Офіційних даних про ці втрати Міноборони РФ не оприлюднювало.

Що сталося в Донецьку 26 серпня

Удар завдали ввечері 26 серпня. Версії щодо цілей різняться, і майже жодну з них незалежно не підтверджено:

  • очільник окупаційної адміністрації Денис Пушилін стверджував, що ціллю був ТЦ «Донецьк Сіті», поранено вісім цивільних, а удар завдали ракетами Storm Shadow/SCALP-EG;
  • канал Exile+ писав про влучання в будівлю на проспекті Ілліча, 97, де до війни працювали науково-дослідні та промислові установи;
  • український канал «КіберБорошно» повідомляв про шість ракет у підземний паркінг на 600 машиномісць під недобудованим житловим комплексом;
  • OSINT-проєкти припускали, що обидва об’єкти використовували як командні пункти армії РФ. Exilenova+ писав про 27 загиблих і 58 поранених, серед тяжкопоранених — двоє генералів (ці дані не підтверджені).

Хто загинув: склад за званнями і штабами

Найпоказовіше в списку не кількість, а посади. Серед загиблих — керівники відділів розвідки, радіоелектронної боротьби, ракетних військ і артилерії, інженерних військ та ППО, тобто ті, хто планує операції.

Звання Кількість
Полковники 7
Підполковники 6
Майори 5
Капітан 1
Старший лейтенант 1
Разом 20

За структурою: 8 офіцерів зі штабу Центрального військового округу, 9 — зі штабу 41-ї армії, ще у трьох місце служби на момент загибелі точно не встановлене. Серед них, наприклад, начальник відділу планування й координації розвідки, заступник начальника управління РЕБ та начальник штабу ракетних військ і артилерії 41-ї армії. Наймолодшому загиблому було 26 років, найстаршому — 55.

Як журналісти встановили імена

Метод, який використала «Медіазона», пояснює, чому такі дані з’являються із запізненням. Редакція мала списки особового складу двох штабів: штабу ЦВО (в/ч 33303, 856 осіб) і штабу 41-ї армії (в/ч 44424, 206 осіб), актуальні на липень 2025 року. Ці прізвища звірили з реєстром спадкових справ, іншими держреєстрами та некрологами за останній місяць.

Через це цифра 20 — мінімальна оцінка: до неї потрапили лише ті, кого вдалося знайти у списках і реєстрах. Офіцери, яких перевели в ці штаби після липня 2025-го, могли залишитися поза підрахунком.

Прецеденти: з чим порівняти

Під час перевірки журналісти виявили ще два випадки масової загибелі офіцерів штабу тієї ж 41-ї армії. Зведемо їх з найвідомішими подібними епізодами війни:

Дата Подія Втрати (за джерелом)
1 січня 2023 Удар по ПТУ в Макіївці 89 загиблих за визнанням Міноборони РФ, переважно мобілізовані, а не штабні офіцери
22 вересня 2023 Удар по штабу Чорноморського флоту в Севастополі 34 офіцери — за заявою ССО України; Росія не підтверджувала
8 вересня 2025 Штаб 41-ї армії 4 офіцери (дані «Медіазони»)
4 серпня 2026 Штаб 41-ї армії 8 офіцерів (дані «Медіазони»)
26 серпня 2026 Удар по Донецьку щонайменше 20 офіцерів, з них 7 полковників

Отже, лише за рік штаб 41-ї армії щонайменше тричі втрачав групи офіцерів одночасно. Про ширший контекст бойових дій на сході читайте в матеріалі про операцію «Вівальді» під Лиманом.

Чому це важливо і чого чекати далі

Як зазначає «Мілітарний», розслідування не містить офіційного підтвердження втрат від Міноборони РФ. Росія системно не публікує даних про загибель офіцерів, тож реальну картину й надалі складатимуть із некрологів, судових і спадкових реєстрів. Можна очікувати, що з часом список доповнюватимуть, зокрема й щодо двох генералів, про поранення яких писали OSINT-канали.

Висновок редакції: випадок у Донецьку показує, що далекобійні удари по командних пунктах вибивають саме тих, хто планує бойові дії — розвідників, артилеристів, фахівців РЕБ. А ще він нагадує: справжній масштаб таких втрат стає відомий не з заяв, а з реєстрів — і з запізненням у півтора місяця.

Фото: Су-24М Повітряних сил ЗСУ з ракетами Storm Shadow/SCALP-EG, архівне фото. Владислав Дем’яненко / Wikimedia Commons, CC BY 4.0, commons.wikimedia.org.

Поділитися цією статтею
Коментарів немає

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.