Після нового раунду переговорів між українською та російською сторонами досягнуто важливих домовленостей щодо гуманітарних питань. Йдеться передусім про обмін військовополоненими та повернення тіл загиблих. Водночас деякі ключові ініціативи були заблоковані російською стороною, пише MigNews з посиланням на джерело Bbc.com.
Кого обміняють: нові домовленості про полонених
Сторони погодили обмін усіма тяжкохворими військовополоненими, а також тими, кому ще не виповнилося 25 років. Україна наполягала на включенні молодих військових до списків як гуманітарний пріоритет. За даними перемовин, йдеться про десятки українців, які утримуються в умовах, що не відповідають навіть мінімальним нормам Женевських конвенцій.
Також підтверджено наміри провести масштабний обмін загиблими за формулою «6000 на 6000». Це означає повернення тіл полеглих воїнів з обох боків для належного поховання на батьківщині. В українському суспільстві ця ініціатива викликала широкий резонанс, адже питання гідного вшанування загиблих залишається болючим для тисяч родин.
Як реагує Київ: обережний оптимізм і наголос на подальших ініціативах
У Києві результати переговорів оцінюють як частковий успіх. Координаційний штаб з питань поводження з полоненими привітав досягнення домовленостей, однак наголосив на необхідності подальших дій. Українські посадовці підкреслюють, що гуманітарні питання — лише перший крок, і країна продовжить наполягати на припиненні вогню та поверненні всіх незаконно утримуваних громадян.
Окремо в Офісі Президента підкреслили, що російська сторона відмовилась від пропозиції провести переговори на рівні лідерів держав та вкотре проігнорувала заклики до всеосяжного перемир’я. Київ вважає таку позицію ознакою небажання Москви припиняти війну або брати відповідальність за ескалацію.
Які кроки готує Москва: продовження тиску і пауза в переговорах
За інформацією з дипломатичних джерел, російська делегація погодила лише обмежене коло питань, відхиливши будь-які формати діалогу щодо політичного врегулювання. Москва не підтримала ідею зустрічі Зеленського та Путіна, посилаючись на «несприятливі обставини».
Аналітики припускають, що Кремль готує нову інформаційну кампанію з акцентом на «жест доброї волі» через повернення тіл, але без реальних поступок у питанні припинення бойових дій. Тим часом у Держдумі з’явилися заяви про необхідність жорсткішого підходу до українських військовополонених, що викликає занепокоєння з боку правозахисних організацій.
Що далі: нова зустріч і тиск міжнародної спільноти
Українська сторона запропонувала провести наступну зустріч до кінця червня. Основна мета — розширення гуманітарного формату обміну та створення постійного механізму повернення утримуваних осіб. Також Київ сподівається на підтримку з боку міжнародних партнерів, зокрема Червоного Хреста та ООН, для фіксації порушень прав полонених.
Раніше єксвіцепрем’єр-міністр України, експерт із соціальної та економічної політики заявив, що немає сенсу намагатись зрозуміти логіку переговорів, і що правди ніхто не почує.
