Якщо квартиру чи будинок купили, приватизували або успадкували до 2013 року, запису про неї в електронному Державному реєстрі речових прав може не бути взагалі. Права від цього не зникають: старі документи й записи БТІ залишаються чинними. Але без електронного запису власник ризикує застрягнути, коли знадобиться продати житло, отримати компенсацію чи відновити втрачені папери.
Мін’юст пояснює, що права, зареєстровані до 1 січня 2013 року лише на папері в бюро технічної інвентаризації, у Державному реєстрі не відображаються, і радить під час воєнного стану перенести їх туди, бо паперові архіви можуть бути втрачені або залишитися на окупованих територіях (роз’яснення Мін’юсту на порталі уряду). Зробити це можна онлайн через послугу «Державна реєстрація прав на нерухоме майно» на порталі «Дія».
Чи обов’язково перереєстровувати квартиру, куплену до 2013 року?
Ні. Держава визнає документи, видані до 2013 року, і не вимагає від власників переносити права в новий реєстр. Однак у Мін’юсті наголошують на двох речах.
Перша — ризик втрати паперів. Свідоцтво про право власності можна загубити, а архів БТІ може бути пошкоджений. Друга — компенсації: реєстрація в Державному реєстрі прав є необхідною умовою, щоб у майбутньому отримати виплату за пошкоджене чи зруйноване житло. Як працює ця програма, ми розповідали в матеріалі про єВідновлення.
Як зареєструвати право власності через «Дію»
Послуга розрахована саме на тих, хто набув право власності до 2013 року. Порядок такий:
- Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП). Безкоштовно його видають, зокрема, ПриватБанк для своїх клієнтів, «Вчасно», ДПС та МВС; в акредитованих центрах платний підпис коштує близько 200 грн.
- Увійти з цим підписом у кабінет громадянина на порталі «Дія», перевірити й оновити дані профілю.
- Заповнити заяву і завантажити PDF-скани документів, що підтверджують право власності: договору купівлі-продажу, свідоцтва про приватизацію чи спадщину тощо.
- Перевірити заяву і підписати її КЕП.
На заповнення йде близько 10 хвилин. Якщо вулицю чи місто перейменували, вказують нову адресу: реєстратор звірить її з копіями документів.
Скільки коштує і скільки чекати?
Для власників, чиї права виникли до 2013 року, реєстрація безкоштовна. Платною може бути лише довідка з БТІ, якщо її доведеться замовляти під час подання на папері.
Звичайний строк — до 5 робочих днів. Його можуть продовжити до 35 робочих днів, якщо реєстратору треба зробити запит до БТІ: на відповідь там дають до 30 робочих днів, після чого ще до 5 днів триває сама реєстрація. Повідомлення про результат з’явиться в кабінеті та надійде на електронну пошту. Електронний витяг має таку саму юридичну силу, як паперовий, і його можна роздрукувати.
Хто може подати заяву і в яких областях працює послуга?
Подати заяву може лише власник і лише щодо своєї частки. Якщо квартира належить подружжю чи кільком спадкоємцям, кожен реєструє своє право окремо, і згоди інших співвласників для цього не потрібно.
Онлайн-послуга доступна для житла в Києві та 22 областях. Вона не працює для Донецької й Луганської областей та Криму.
Що робити, якщо онлайн не виходить
Можна прийти до державного реєстратора в ЦНАП або до нотаріуса з паспортом, ідентифікаційним кодом і правовстановлювальними документами. Зазвичай звертаються за місцезнаходженням майна в межах області. Для житла в Криму, Донецькій, Луганській, Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях підійде будь-який реєстратор чи нотаріус в Україні.
Відмовити можуть, якщо заяву подала не та особа, документи не підтверджують право власності або право вже зареєстроване. Якщо ж архів БТІ знищено чи він лишився в окупації, право власності доведеться підтверджувати через суд.
Що далі
Строку, до якого треба встигнути, немає: послуга працює постійно. Але якщо житло плануєте продати, подарувати чи оформити на нього компенсацію, краще подбати про реєстрацію заздалегідь, щоб не чекати потім до 35 робочих днів. Якщо строк минув, а рішення немає, на порталі «Дія» радять звертатися до органу, вказаного в заяві, або на гарячу лінію Мін’юсту: +380 44 364-23-93. У складних випадках — зі спадщиною, частками чи втраченими документами — варто проконсультуватися з нотаріусом або юристом.
Фото: житлові будинки на Березняках у Києві, архівне фото. Ввласенко / Wikimedia Commons, CC BY 4.0, commons.wikimedia.org.