Найпоширеніші матюки на івриті — «кус емек», «бен зона», «лех тіздаєн», «шармута» і «хара». Чимало найгрубіших слів ізраїльтяни взяли з арабської, кілька — з російської, а власне івритської «важкої» лайки небагато.
Причина в історії мови. Іврит століттями жив у молитвах і книжках, а щоденною розмовною мовою знову став лише на межі XIX і XX століть. Коли знадобилися слова для сварки на базарі чи в армії, мовці позичали їх у сусідів. Ізраїльський автор Шломі Розенфельд в огляді ізраїльської лайки зауважує: вирази з ідишу, російської чи амхарської здебільшого лишилися в межах громад, а от арабські прокльони стали спільними для всієї країни.
Грубі слова на івриті: таблиця з перекладом
| Як звучить | Написання | Значення | Як уживають |
|---|---|---|---|
| кус емек | כוס אמק | дослівно — непристойна назва статевих органів матері (з арабської) | універсальний вигук досади, часто без адресата; дуже грубо |
| шармута | שרמוטה | повія (з арабської) | образа жінки або нечесної людини; одне з найбрутальніших слів |
| бен зона | בן זונה | «син повії» | лайка, але з іншою інтонацією — захоплення |
| лех тіздаєн | לך תזדיין | грубе «пішов ти…» | пряма посилка, аналог англійського f-слова |
| ло сам зайн | לא שם זין | «мені начхати» (грубо) | байдужість до чужої думки чи правил |
| хара | חרא | лайно | побутовий вигук, коли щось пішло не так |
| кібінімат | קיבינימט | вульгарний вигук із російської; також «казна-де» | чують від репатріантів і їхніх дітей |
| зобі | זובי | вуличне «ага, зараз» | частіше різка відмова, ніж образа |
| ла-азазель | לעזאזל | «до біса» | найм’якший вигук, має біблійне походження |
Написання й позначки вульгарності звірено з добіркою лайливої лексики, укладеною за словником Вікісловника івритом. Транслітерація передає вимову приблизно: «х» в івриті гортанне, як у слові «хата», тільки глибше.
М’якші образи, які чують щодня
- «тембель» — дурень, роззява;
- «тіпеш» (до чоловіка) і «стума» (до жінки) — дурний, дурна;
- «хамор» — віслюк;
- «ахбаль» — з арабської; від легкої образи до майже дружнього «ой, ти ж і…»;
- «маньяк» — покидьок, негідник, а не серійний убивця;
- «дафук» — «стукнутий», з головою не все гаразд;
- «ата ефес» — «ти нуль», тобто нікчема; «зевель» — сміття.
Приклади вживання
- «Хара, я забув ключі в машині» — досада, ні до кого не звернена.
- «Бен зона, який гол!» — тут це захоплення грою, а не образа.
- «Ло сам зайн, що вони кажуть» — «мені начхати на їхні слова».
- «Ата маньяк» — «ти покидьок», так кажуть, коли хтось підставив чи обдурив.
- «Ла-азазель, знову затор» — легке роздратування, можна сказати й при старших.
Типові помилки
Вважати «кус емек» івритським словом. Це арабський вираз, який увійшов до ізраїльського сленгу майже без змін.
Розуміти «маньяк» буквально. В івриті це звичайна образа, як українське «гад».
Думати, що «бен зона» завжди образа. Усе вирішує інтонація: схвальне «бен зона» звучить і про футболіста, і про вдалий ремонт.
Лаятися в релігійному середовищі. В ультраортодоксальних громадах грубі слова табу; там уживають інші вирази, зокрема «їмах шмо» — «хай зітреться його ім’я».
Ці слова наведено для того, щоб розуміти ізраїльські фільми, серіали та вуличну мову, а не щоб когось ображати. Схожу історію запозичень мають матюки арабською, а для порівняння варто глянути матюки на хінді.
Фото: табличка вулиці Пінеса в Тель-Авіві, архівне фото. Korenn / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.