Матюки на івриті: популярні лайливі слова з перекладом і поясненням, як їх уживають

Табличка вулиці Пінеса в Тель-Авіві. Архівне фото: Korenn / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Найпоширеніші матюки на івриті — «кус емек», «бен зона», «лех тіздаєн», «шармута» і «хара». Чимало найгрубіших слів ізраїльтяни взяли з арабської, кілька — з російської, а власне івритської «важкої» лайки небагато.

Причина в історії мови. Іврит століттями жив у молитвах і книжках, а щоденною розмовною мовою знову став лише на межі XIX і XX століть. Коли знадобилися слова для сварки на базарі чи в армії, мовці позичали їх у сусідів. Ізраїльський автор Шломі Розенфельд в огляді ізраїльської лайки зауважує: вирази з ідишу, російської чи амхарської здебільшого лишилися в межах громад, а от арабські прокльони стали спільними для всієї країни.

Грубі слова на івриті: таблиця з перекладом

Як звучить Написання Значення Як уживають
кус емек כוס אמק дослівно — непристойна назва статевих органів матері (з арабської) універсальний вигук досади, часто без адресата; дуже грубо
шармута שרמוטה повія (з арабської) образа жінки або нечесної людини; одне з найбрутальніших слів
бен зона בן זונה «син повії» лайка, але з іншою інтонацією — захоплення
лех тіздаєн לך תזדיין грубе «пішов ти…» пряма посилка, аналог англійського f-слова
ло сам зайн לא שם זין «мені начхати» (грубо) байдужість до чужої думки чи правил
хара חרא лайно побутовий вигук, коли щось пішло не так
кібінімат קיבינימט вульгарний вигук із російської; також «казна-де» чують від репатріантів і їхніх дітей
зобі זובי вуличне «ага, зараз» частіше різка відмова, ніж образа
ла-азазель לעזאזל «до біса» найм’якший вигук, має біблійне походження

Написання й позначки вульгарності звірено з добіркою лайливої лексики, укладеною за словником Вікісловника івритом. Транслітерація передає вимову приблизно: «х» в івриті гортанне, як у слові «хата», тільки глибше.

М’якші образи, які чують щодня

  • «тембель» — дурень, роззява;
  • «тіпеш» (до чоловіка) і «стума» (до жінки) — дурний, дурна;
  • «хамор» — віслюк;
  • «ахбаль» — з арабської; від легкої образи до майже дружнього «ой, ти ж і…»;
  • «маньяк» — покидьок, негідник, а не серійний убивця;
  • «дафук» — «стукнутий», з головою не все гаразд;
  • «ата ефес» — «ти нуль», тобто нікчема; «зевель» — сміття.

Приклади вживання

  • «Хара, я забув ключі в машині» — досада, ні до кого не звернена.
  • «Бен зона, який гол!» — тут це захоплення грою, а не образа.
  • «Ло сам зайн, що вони кажуть» — «мені начхати на їхні слова».
  • «Ата маньяк» — «ти покидьок», так кажуть, коли хтось підставив чи обдурив.
  • «Ла-азазель, знову затор» — легке роздратування, можна сказати й при старших.

Типові помилки

Вважати «кус емек» івритським словом. Це арабський вираз, який увійшов до ізраїльського сленгу майже без змін.

Розуміти «маньяк» буквально. В івриті це звичайна образа, як українське «гад».

Думати, що «бен зона» завжди образа. Усе вирішує інтонація: схвальне «бен зона» звучить і про футболіста, і про вдалий ремонт.

Лаятися в релігійному середовищі. В ультраортодоксальних громадах грубі слова табу; там уживають інші вирази, зокрема «їмах шмо» — «хай зітреться його ім’я».

Ці слова наведено для того, щоб розуміти ізраїльські фільми, серіали та вуличну мову, а не щоб когось ображати. Схожу історію запозичень мають матюки арабською, а для порівняння варто глянути матюки на хінді.

Фото: табличка вулиці Пінеса в Тель-Авіві, архівне фото. Korenn / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.

Поділитися цією статтею
Коментарів немає

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення кількості спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані коментарів.