На тлі анонсованих перестановок у Кабінеті Міністрів джерела українських ЗМІ повідомляють: головним кандидатом на заміну чинного міністра освіти Оксена Лісового став заступник міністра та голова фракції “Слуга народу” у Київраді Андрій Вітренко. Призначення, якщо відбудеться, офіційно виведе людину з неоднозначною політичною історією, публічними зв’язками з фігурантами корупційних розслідувань та науковими скандалами на перший план української освітньої політики, пише MigNews.
Вітренко у владній системі
Андрій Вітренко — постать з вертикальної системи президентської адміністрації. У 2020 році він потрапив до Київради завдяки впливу кола, близького до президента Зеленського. За словами джерел ZN.UA, його у політику просував особистий друг глави держави Євген Кошовий. Однак стратегічне лобіювання Вітренка забезпечив Денис Комарницький — фігурант справ НАБУ, який, за інформацією джерел, керував його кампанією на прохання нардепа Миколи Тищенка та за погодженням із головою ОП Андрієм Єрмаком.
Відразу після виборів Комарницький вимагав призначити Вітренка секретарем Київради, проте Віталій Кличко відмовив. Натомість Офісу президента запропонували “альтернативу” — контроль над бюджетною комісією. Її очолив Вітренко, хоча, за словами очевидців, він “просто підписував протоколи”, бо більшість у комісії мала партія “УДАР”.
Неформальна роль у земельних голосуваннях Київради
Попри формальний статус, Вітренко, як стверджують джерела в Київраді, був важливою фігурою у домовленостях, що стосувалися земельних питань. Його комісія не була ядром корупційних схем, однак Вітренко “не заважав” Денису Комарницькому працювати з фракціями і, за інформацією співрозмовників, отримував “свою частку”.
У публічному просторі Вітренко визнавав, що відвідував кабінет Комарницького. Саме там, за словами джерел, він просив посприяти з місцебудівним обмеженням на певний об’єкт — хоча майно не фігурувало в його декларації. Після цього “Слуга народу” в Київраді активно підтримувала голосування, вигідні Комарницькому й Михайлу Терентьєву.
Скандали з плагіатом (фальсифіковані наукові публікації)
Окрім політичних ризиків, кандидатура Вітренка обтяжена науковими звинуваченнями. Ще у 2020 році активісти викрили плагіат у кількох наукових публікаціях, де він був співавтором або науковим керівником. Матеріали публікувалися в міжнародних виданнях, однак, як виявилось, базувались на перекладених фрагментах з російських джерел без належного цитування.
Зокрема, у журналі International Journal of Management знайдено дослівні вставки з російського підручника 2009 року. В іншій публікації — International Journal of Advanced Research in Engineering and Technology — повторено структуру й схеми з дисертації російської науковиці Тетяни Цуканової.
Факт використання неоригінальних матеріалів підтверджували й під час засідань Київради. Попри це, жодної реакції з боку освітніх інституцій або Міністерства освіти публічно не зафіксовано.
Спроба очолити КНУ ім. Шевченка
Ще один епізод, який викликав занепокоєння академічної спільноти, — намагання Вітренка очолити Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 2020 році. Тоді Студентський парламент виступив проти такого призначення, назвавши його “політично заангажованим”. На їхню думку, науковець, який відкрито представляє партію “Слуга народу”, не має очолювати найбільший університет країни. Тимчасовим керівником тоді став Леонід Губерський.
Чому саме зараз — і до чого тут Лілія Пашинна
Призначення Вітренка міністром освіти, за логікою Офісу президента, дозволить вивести його з Київради без втрат для фракції. На його місце в Київраді планують делегувати Лілію Пашинну — радницю глави ОП Андрія Єрмака. У Банковій вважають, що Пашинна зможе ефективніше реалізовувати політичні плани у столиці. Зокрема — щодо обрання секретаря Київради або реалізації потенційної недовіри до Кличка.
Можливі зміни в уряді України
За словами народного депутата Ярослава Железняка, кадрові зміни у Кабміні можуть відбутися вже 15 липня. Йдеться не лише про Міністерство освіти — обговорюється заміна майже всіх ключових посад, включно з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Якщо джерела підтвердяться, уряд суттєво оновлять, а ключові портфелі отримають “внутрішні” фігури — переважно перші заступники чинних міністрів.
Андрій Вітренко — не нове обличчя в українській політиці, але його можливе призначення міністром освіти викликає запитання щодо доброчесності, професійної репутації та академічної етики. Зв’язки з фігурантами корупційних справ, наукові плагіати та участь у схемах Київради — все це має бути публічно пояснено до ухвалення кадрового рішення. Інакше система знову ризикує втратити довіру — не лише в освіті.
Раніше ми писали про те, що буде, якщо не видаляти бородавки.
