4 червня 2025 року Сейм Польщі ухвалив закон, який встановлює нову дату у державному календарі – День пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого Організацією українських націоналістів і Українською повстанською армією. Відтепер щороку 11 липня в країні офіційно вшановуватимуть загиблих на східних землях довоєнної Польщі у 1940-х роках, повідомляє MigNews з посиланням на джерело Zahidfront.com.ua.
До цього часу 11 липня вже неофіційно відзначали як річницю Волинської трагедії. У 2016 році польський парламент ухвалив резолюцію, якою визнавав геноцидом дії українських націоналістів проти польського населення. Проте нинішній крок надає пам’ятній даті статус повноцінного державного свята.
Згідно з ухваленим законом, плануються офіційні заходи, відкриття пам’ятників, публічні виступи представників влади. Водночас експерти зазначають, що нова ініціатива має не лише історичний, але й політичний підтекст.
Журналістка Олена Бабакова у своєму дописі звертає увагу на контекст ухвалення рішення. За її словами, урядова коаліція пішла на цей крок після поразки на президентських виборах, де кандидат від чинної влади Рафал Тшасковський поступився на тлі розчарування виборців діями Кабінету Туска. Замість структурних реформ у сфері охорони здоров’я чи обороноздатності, Сейм вирішив активізувати тему національної пам’яті.
Бабакова також наголошує, що нове свято має інший характер, ніж попередні згадки про Волинську трагедію. Якщо дев’ять років тому в парламентській резолюції йшлося про вшанування всіх жертв – не лише поляків, а й українців та євреїв, які допомагали одне одному, – то новий закон фокусується винятково на польських жертвах. Це, на думку оглядачів, звужує історичний контекст і може викликати напруження у польсько-українських відносинах.
Дипломатичні джерела прогнозують, що закон викличе обговорення на рівні міждержавних контактів. Польща залишається стратегічним союзником України, і важливо зберігати порозуміння, зокрема в історичних питаннях.
Аналітики не виключають, що тема трагедії на Волині й надалі використовуватиметься у внутрішньополітичній боротьбі. Ухвалення закону може бути жестом до правоконсервативного електорату, для якого питання історичної справедливості мають вагоме значення.
Нагадаємо, що події, відомі як Волинська трагедія, відбувалися у 1943–1945 роках і стали однією з найболючіших тем у польсько-українських взаєминах. Історики досі дискутують щодо оцінок цих подій, масштабів жертв та відповідальності сторін. У Польщі домінує точка зору про навмисне винищення польського населення українськими формуваннями. В Україні, натомість, лунають заклики до ширшого історичного аналізу та визнання трагічності подій з обох боків.
Нагадаємо, що нещодавно Зеленський переніс день захисту дітей на іншу дату.
