Окружний суд Гааги ухвалив рішення про скасування арешту часток російського енергетичного гіганта «Газпром». Воно стосується 2 спільних підприємств у Нідерландах — Wintershall Noordzee та Gazprom International Projects B.V.. Це стало ударом по спробах українських компаній стягнути компенсацію за втрату майна внаслідок російської агресії, повідомляє MigNews.
Чому суд Гааги зняв арешт з активів Газпрому
Позов подали українські фірми «Славутич-інвест» і «Жнива», які вимагають відшкодування за втрачені активи у Запорізькій та Херсонській областях. У попередніх рішеннях міжнародні суди частково визнавали аргументи України щодо так званої доктрини alter ego — юридичного трактування «Газпрому» як продовження держави Росія. Але нове рішення ґрунтується на визнанні державного імунітету. Суд погодився: якщо «Газпром» — продовження держави, тоді компанія підпадає під захист суверенного імунітету, і примусове виконання рішень на її активи в юрисдикції Нідерландів стає неможливим.
Що це рішення означає для українських компаній
Скасування арешту позбавляє українських позивачів одного з ключових інструментів — можливості впливати на «Газпром» через його закордонні активи. Зокрема, Wintershall Noordzee є важливим спільним підприємством у сфері видобутку газу на шельфі Північного моря, а Gazprom International Projects — транзитною компанією для операцій у ЄС. Зняття арешту ускладнює будь-які спроби українських юридичних осіб примусово виконати рішення міжнародного арбітражу чи отримати компенсацію через арешт активів у країнах Європи.
Імунітет чи безкарність: реакція юристів
Питання правового імунітету залишається дискусійним. Експерти у міжнародному праві застерігають: визнання державного імунітету комерційним структурам фактично блокує механізми юридичної відповідальності держав-агресорів. Водночас, саме визнання «Газпрому» alter ego Кремля відкриває потенційні можливості для нових правових стратегій у вищих судових інстанціях ЄС.
Можливі дії української сторони щодо скасування арешту
За словами юристів, рішення окружного суду може бути оскаржено. Українські компанії готують нові позови, які, ймовірно, спиратимуться на інші принципи міжнародного публічного права — зокрема, на прецеденти щодо компенсацій за шкоду, завдану під час збройного конфлікту. Також тривають консультації з Міністерством юстиції України щодо ініціювання нових справ у рамках міждержавного процесу проти Росії за шкоду, завдану бізнесу внаслідок збройної агресії. Рішення Гаазького суду підкреслює юридичну пастку: визнання «Газпрому» продовженням держави Росія не означає автоматичного доступу до його активів. Імунітет, закріплений у міжнародному праві, наразі грає на користь агресора, обмежуючи можливості компенсацій для жертв війни. Раніше ми писали про те, що українські дрони атакували підприємство російської військової хімії – Новокуйбишевську НК.
