У світі спорту, де швидкість і адреналін переплітаються з політикою, український скелетоніст Владислав Гераскевич став символом опору. Сьогодні, 12 лютого, Міжнародний олімпійський комітет (МОК) дискваліфікував атлета з Зимових Олімпійських ігор у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо через “шолом пам’яті” – екіпірування, прикрашене зображеннями українських спортсменів, загиблих унаслідок російського вторгнення. Це рішення, прийняте всього за 20 хвилин до старту змагань, завершило драматичний конфлікт, який тривав кілька днів і привернув увагу світових ЗМІ, повідомляє MigNews.
Гераскевич, 27-річний прапороносець збірної України, не вперше опиняється в центрі уваги через свою громадянську позицію. Чотири роки тому, на Олімпіаді-2022 у Пекіні, він підняв плакат з написом “No war in Ukraine” – ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді МОК не лише не покарав спортсмена, а й підтримав його жест як “заклик до миру”. “Ніяка нормальна людина не хоче війни, і я також хочу миру в своїй державі”, – коментував тоді Гераскевич у інтерв’ю.
Але часи змінилися. На цих Іграх Гераскевич вирішив вшанувати пам’ять понад 500 українських атлетів, які загинули від початку війни. Його шолом, розмальований портретами загиблих, став для МОК “порушенням правила 50.2 Олімпійської хартії”, яке забороняє політичні, релігійні чи расові демонстрації на олімпійських об’єктах. Організація пропонувала компроміси: виступати з чорною пов’язкою чи показати шолом у мікс-зоні після з’їздів. Проте українець відмовився, продовжуючи тренуватися в забороненому екіпіруванні.
“Я дискваліфікований з гонки. Я не отримаю свій олімпійський момент”, – заявив Гераскевич після ранкової зустрічі з президентом МОК Кірсті Ковентрі. Зустріч відбулася на ковзанці в Кортіна-д’Ампеццо, де Ковентрі особисто намагалася переконати атлета змінити шолом. “Я не планувала бути тут, але вважала важливим поговорити з ним віч-на-віч”, – пояснила вона журналістам.
Конфлікт не обмежився Гераскевичем. МОК також заборонив подібні елементи екіпірування іншим українським спортсменам: фристайлістці Катерині Коцар і шорт-трекісту Олегу Гандею. Однак солідарність у команді була очевидною. Санкарка Олена Смага вийшла на старт з рукавичкою, на якій було написано “пам’ятати – це не порушення”, а гірськолижник Дмитро Шеп’юк продемонстрував наліпку на підтримку Гераскевича.
Рішення МОК викликало хвилю критики. Reuters опублікували матеріал з заголовком “МОК ‘благає’ українця Гераскевича змагатися без шолому з загиблими від війни, але атлет не підкорюється”. Президент України Володимир Зеленський підтримав спортсмена, наголосивши, що шолом – це не політика, а вшанування героїв. Батько та тренер Гераскевича, Михайло, емоційно відреагував на дискваліфікацію: “Це сумно… Двоярусна справедливість і правила”.
Незважаючи на дискваліфікацію, Гераскевич досягнув своєї мети: нагадати світу про триваючу війну в Україні та її наслідки для спорту. “Це не про мене, а про тих, кого ми втратили”, – сказав він. Його історія підкреслює суперечності олімпійського руху: від підтримки “миру” у 2022-му до заборони “пам’яті” у 2026-му. Чи призведе це до змін у правилах МОК? Поки що питання відкрите, але голос Гераскевича вже почуто.
Нагадаємо, що Кирило Марсак на Олімпіаді-2026 встановив особистий рекорд у короткій програмі.
