Правильно писати проїжджаю — з «ждж». Форми «проїзджаю», «проїжаю», «проїзжаю» — помилкові, хоч у чатах і коментарях їх видно щодня. Так само «ждж» тримається в усіх формах: проїжджаєш, проїжджає, проїжджаємо, проїжджав, проїжджай, проїжджаючи.
Звідки береться «ждж»
Плутанина зрозуміла: поруч стоять «їзда», «проїзд», «проїздити», і в них справді «зд». Але коли від цього кореня утворюються інші форми дієслова, приголосні змінюються. Український правопис 2019 року в § 16 про чергування приголосних наводить пару зд — ждж і приклад «їздити — їжджу». Офіційний текст правопису опубліковано на сайті МОН.
«Проїжджати» — з тієї самої родини, що й виїжджаю чи приїжджаю. Тож якщо пам’ятаєте «їжджу», помилитися важко.
Академічний тлумачний словник подає проїжджа́ти з наголосом на «а»: проїжджа́ю, проїжджа́єш. Доконана пара — прої́хати. Є й форма проїзди́ти, але вона має інший відтінок: «проїздити» можна, скажімо, цілий день або всі гроші.
Що означає слово
Значень у словнику чимало. Найуживаніші:
- рухатися транспортом через якесь місце або повз нього — проїжджаю Полтаву, проїжджаємо міст;
- минати щось, не зупиняючись — проїжджаємо заправку, бо черга;
- не вийти на своїй зупинці — «я, здається, проїжджаю свою станцію»;
- бути придатним для руху — тут можна проїжджати навіть узимку.
Приклади речень
Щоранку я проїжджаю повз ту саму пекарню і щоразу обіцяю собі зайти.
Коли проїжджаєте Кременчук, тримайтеся правої смуги — далі буде поворот на міст.
Автобус проїжджав села, не зупиняючись.
Проїжджаючи переїзд, водій пригальмував.
Не проїжджай свою зупинку, я чекатиму на виході.
Правильно і неправильно
| Правильно | Неправильно |
|---|---|
| проїжджаю | проїзджаю, проїжаю, проїзжаю |
| проїжджаєш, проїжджає | проїзджаєш, проїзжає |
| проїжджав, проїжджала | проїзджав, проїжав |
| проїжджаючи | проїзджаючи |
| проїжджий (шлях, люд) | проїзджий |
«Проїжджа частина» чи «проїзна частина»
Це вже не про правопис, а про вибір слова. У словниках є обидва прикметники. Прої́жджий означає «той, хто проїжджає» (проїжджий пан, проїжджі люди) або «придатний для їзди» (проїжджа дорога). Проїзни́й — теж «придатний для проїзду», а ще «той, що дає право на проїзд»: проїзний квиток або просто проїзний.
Словник фіксує обидва сполучення — і «проїжджа частина», і «проїзна частина». Але для водія, пішохода чи юриста важливо інше: Правила дорожнього руху вживають саме «проїзна частина». У розділі термінів так названо елемент дороги для руху нерейкових транспортних засобів. Текст правил є на порталі Верховної Ради. Тож у заяві, пояснювальній чи протоколі краще писати «проїзна частина». У розмові «проїжджа частина» помилкою не вважається.
Типові помилки
- «Зд» за аналогією з «проїзд». Іменник і дієслово поводяться по-різному: проїзд, але проїжджаю.
- Пропущене «д». «Проїжаю» — це скорочення на слух, у письмі так не можна.
- Наголос. Кажемо проїжджа́ю, а не прої́жджаю.
- Сплутані «проїзний» і «проїжджий». Квиток — тільки проїзний, а людина, яка зупинилася на ніч, — проїжджа.
Правило однакове для всієї групи: доїжджаю, переїжджаю, під’їжджаю, заїжджаю, від’їжджаю, з’їжджаю.
Фото: міст через Псел на трасі М22 у Кременчуцькому районі, архівне фото. Автор Oleh Kushch, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.
