30 липня 2025 року в Женеві під час Міжпарламентської конференції на очах світових медіа стався публічний антиросійський демарш! Десятки делегатів різних країн залишили залу під час виступу Валентини Матвієнко, голови Ради Федерації РФ. Цей символічний жест продемонстрував відкритий протест проти присутності російських офіційних осіб на міжнародних платформах. Після повномасштабного вторгнення в Україну, повідомляє MigNews.
Віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк опублікувала відповідне відео на своїй сторінці у Facebook, додавши: «Це демарш проти агресора, це підтримка народу України».
Які країни могли бути ініціаторами демаршу і чому це важливо
Офіційно список країн-делегатів, що залишили залу, не оприлюднений. Дипломатичні джерела вказують, що серед них були представники скандинавських держав, країн Балтії, Польщі, Чехії, Канади та частини делегації Європейського парламенту. Цей жест, хоч і неформальний, має глибоке символічне значення — це відмова визнавати легітимність представників держави-агресора на мирних форумах. У контексті міжнародного права подібні дії посилюють тиск на організаторів конференцій, які досі запрошують посадовців з РФ. Це також створює прецедент дипломатичного бойкоту, який може бути використаний у майбутніх форматах — від G20 до ООН.
Реакція України: підтримка трибуналу і дипломатичного тиску
МЗС України раніше закликало виключити Валентину Матвієнко з участі в міжнародних подіях, вказуючи на її публічну підтримку російської агресії та анексії українських територій. Речник МЗС Георгій Тихий підкреслив, що Київ наполягає на персональній відповідальності Матвієнко перед майбутнім міжнародним трибуналом, який розглядатиме злочини агресії. Факт її присутності в Женеві попри ці заклики лише посилив обурення української делегації, а демарш став відповіддю не лише на участь представника держави-окупанта, а й на непослідовність міжнародних організаторів, які продовжують запрошувати таких осіб.
Чи зміниться дипломатична практика після цього жесту
Подібні публічні демарші стають дедалі поширенішими у світовій політиці — зокрема, під час участі Росії у форматах, пов’язаних із гуманітарним правом, безпекою та парламентаризмом. Після Женевської конференції очікується перегляд процедур запрошення делегацій, а також підвищення ролі неформального дипломатичного протесту як частини стратегії тиску на РФ. Міжнародна преса вже порівнює цей випадок із аналогічними акціями під час виступів Лаврова та Пєскова на інших форумах, які завершувалися частковим або повним ігноруванням промов представників Кремля. Раніше ми писали про те, що Temu потрапило під слідство в ЄС.
