Після серії двосторонніх контактів між Вашингтоном і Брюсселем Європейська комісія підтвердила, що питання ультимативного дедлайну, поставленого президентом США Дональдом Трампом перед Кремлем, дійсно обговорювалося на закритих переговорах із Урсулою фон дер Ляєн. Як зазначив речник Єврокомісії Стефан де Кеерсмекер 29 липня, ця тема була “піднята”, але без деталізації змісту розмови, пише MigNews.
Чому Трамп скоротив дедлайн для Путіна з 50 до 10 днів
Ультиматум, уперше озвучений 14 липня, передбачав 50-денний термін для укладення угоди між Росією та Україною. Проте вже 28 липня, одразу після досягнення нової торговельної домовленості між США та ЄС, Трамп несподівано скоротив цей термін до 10–12 днів. У Брюсселі уникають прямого підтвердження зв’язку між цими подіями. Водночас сам факт згадки ультиматуму на переговорах із фон дер Ляєн свідчить про синхронізацію трансатлантичного підходу щодо тиску на Кремль.
Позиція Єврокомісії щодо вимог Трампа до Путіна
Під час брифінгу в Брюсселі де Кеерсмекер утримався від коментарів щодо впливу переговорів із фон дер Ляєн на зміну стратегії Трампа. Він підкреслив, що “не може надати додаткової інформації” з цього приводу. А також не підтвердив, що саме Євросоюз наполягав на скороченні строків. Така риторика свідчить про високий рівень конфіденційності переговорів, а також про потенційні розбіжності між сторонами щодо тактики впливу на Кремль.
Основний фокус зустрічі — торгівля чи мир?
За офіційною інформацією Європейської комісії, переговори Трампа й фон дер Ляєн були присвячені насамперед новій торговельній угоді між США та ЄС. Однак з урахуванням паралельної зміни дедлайну щодо російсько-української війни, виникає питання про політичні обмінні домовленості — чи не стали поступки Євросоюзу в економічній сфері передумовою для більш жорсткої лінії Вашингтона в питанні миру?
Що означає новий жорсткий термін для Росії?
Зміна дедлайну — з 50 до 10–12 днів — може свідчити про різке посилення тиску з боку Заходу напередодні президентських виборів у США. Трамп демонструє рішучість і позиціонує себе як фігура, здатна завершити війну в Україні “оперативно й вигідно” для Америки. Залучення ЄС до цього процесу робить його багатостороннім. Однак чи стане Кремль поступливішим під впливом такої синхронізації — залишається відкритим питанням. Раніше ми писали про те, що Україна може приєднатися до IRIS² альтернативу Starlink.
