Як повідомляє Reuters, українська металургійна галузь зіткнулася з новими торговельними обмеженнями Європейського Союзу на тлі російських атак, проблем із чорноморською логістикою та подорожчання перевезень. Із 1 липня ЄС майже вдвічі скоротив річні квоти на безмитне ввезення сталі, а постачання понад встановлені обсяги обкладаються 50-відсотковим митом, пише MigNews.
Для України ці зміни особливо відчутні, оскільки європейський ринок залишається головним напрямком збуту металургійної продукції. За оцінками галузевих експертів, нові правила можуть різко скоротити поставки сталі до ЄС та змусити окремі підприємства зменшувати завантаження виробничих ліній.
Квота на українську сталь може зменшити експорт на 60%
За оцінкою GMK Center, нова річна квота для української сталі становить близько 1 млн тонн. Якщо обмеження діятимуть у нинішньому вигляді, експорт сталі з України до Євросоюзу може скоротитися приблизно на 60% порівняно з 2025 роком.
Ключові показники та обмеження для галузі виглядають так:
- із 1 липня ЄС майже вдвічі скоротив річні безмитні квоти на імпорт сталі;
- постачання понад квоту оподатковуються митом у 50%;
- нова квота для України оцінюється приблизно в 1 млн тонн;
- потенційне падіння експорту сталі до ЄС становить близько 60% проти 2025 року;
- на Євросоюз припадає орієнтовно 80% українського експорту сталі;
- металургійна продукція формує близько 15% загального експорту України;
- тарифи «Укрзалізниці» зросли на 30%, додатково збільшуючи логістичне навантаження на виробників.
«Запоріжсталь» може зупинити частину виробничих ліній
Операційний директор групи «Метінвест» Олександр Мироненко заявив, що українські підприємства очікували від Євросоюзу сприятливіших умов з огляду на роботу галузі під час повномасштабної війни.
Він так охарактеризував ситуацію з новими обмеженнями:
«Замість підтримки з боку Європейського Союзу ми стикаємося з обмеженнями».
За словами Мироненка, нові торговельні правила можуть змусити «Запоріжсталь» скоротити роботу частини виробничих ліній. Підприємство може переорієнтуватися на виробництво чавуну, на який встановлені квоти не поширюються.
Такий сценарій означатиме простій приблизно 50% виробничих потужностей комбінату. Для підприємства це створює додатковий тиск одночасно з воєнними ризиками та подорожчанням логістики.
Блокування морських маршрутів збільшує витрати підприємств
Ще однією проблемою для металургійної галузі стало фактичне припинення роботи чорноморського експортного маршруту. Через обмеження морських перевезень «Запоріжсталь» змушена завозити коксівне вугілля через європейські порти.
Такий маршрут додає приблизно 30–40 доларів витрат на кожну тонну сировини. Паралельно підприємства несуть вищі витрати через залізничні тарифи та необхідність перебудовувати традиційні логістичні ланцюги.
Російські атаки на інфраструктуру також залишаються постійним ризиком для виробництва та транспортування продукції. У сукупності ці фактори знижують конкурентоспроможність української сталі на зовнішніх ринках.
Україна може втратити мільярди доларів валютної виручки
Національний банк України оцінює втрати валютної виручки лише у другому півріччі 2026 року через блокування Росією портів приблизно у 2,5 млрд доларів.
За експертними оцінками, у поєднанні з іншими обмеженнями негативний ефект у 2026–2027 роках може становити 10–12 відсоткових пунктів ВВП. Такі втрати зачіпатимуть не лише металургійні підприємства, а й експортні доходи держави, валютний ринок та суміжні галузі.
Галузеве об’єднання «Укрметалургпром» закликає уряд домагатися для української металургії винятків із нових європейських торговельних правил. Ключовим аргументом галузі залишається критична залежність від ринку ЄС у воєнних умовах і суттєве зростання витрат на виробництво та доставку продукції.
Нагадаємо, раніше ми писали про ціни на нафту Brent, WTI та Urals 20 серпня 2026.
