В умовах великої війни, коли кожен день може стати вирішальним, Україна потребує кардинальних змін у системі військового управління. Одним із найбільш вагомих кроків, які повинні бути зроблені, є перехід до дивізійної та корпусної системи. Полковник Денис «Редис» Прокопенко, командир 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, поділився своїми роздумами про важливість цієї реформи, підкреслюючи, що для ефективного ведення війни необхідно змінювати підхід до управління військами та структури командування, пише MigNews.
Єдність командування
Перехід до дивізійної і корпусної системи дозволить створити стійкіші та ефективніші командні ланки. Командир дивізії або корпусу, який базуватиметься на сильних, боєздатних бригадах, буде мати змогу не лише організовувати підготовку своїх підрозділів, а й особисто відповідати за її якість. Це дозволить точніше оцінювати бойові можливості кожної частини та чітко ставити завдання, спрямовані на реальні потреби війська.
Ініціатива на фронті
Військовий конфлікт вимагає швидкої реакції та здатності не втрачати ініціативи навіть у найскладніших умовах. Дивізійна структура дасть змогу командирам краще керувати своїми підрозділами на лінії фронту, зберігаючи контроль над ситуацією та уникаючи залежності від приданих сил. Це забезпечить більшу ефективність у бою, зокрема в умовах обмежених ресурсів.
Простота управління
Зміна структури командування також допоможе спростити процеси управління військами. Відсутність надмірної бюрократії та чітка вертикаль управління дозволить забезпечити більш ефективну оборону та оперативнішу реакцію на змінні умови на полі бою.
Економія зусиль
Зміцнення управлінської ланки дозволить зменшити навантаження на командування і забезпечити можливість розширювати зони операцій та оборонні лінії. Це дозволить зберігати гнучкість на стратегічному рівні, навіть у разі проривів або інших складних ситуацій на фронті.
Безпека та взаємодія
Однією з головних переваг дивізійної системи є скорочення необхідності залучати додаткові підрозділи для ліквідації різноманітних кризових ситуацій на передовій. Це значно спрощує взаємодію між підрозділами, знижуючи ризики недоразумінь та погіршення результатів бойових дій.
Стратегічний підхід
Завдяки зміні структури командування командири на тактичному рівні зможуть зосередитися на оперативних завданнях, а вищі органи управління — на стратегічному плануванні. Це дозволить генералітету більше уваги приділяти питанням стратегічної оборони, включаючи важливі заходи, які досі не були належно реалізовані.
Полковник Прокопенко наголошує, що ці принципи не є новими, адже вони давно описані у військових класиках. Однак для України, що веде затяжну війну, їх впровадження є надзвичайно важливим. Лише за умови розвитку стійких та ефективних структур можна забезпечити перемогу в цій великій війні, яка, на жаль, може тривати ще довго. В час, коли кожен день на рахунку, змінювати підхід до військового управління критично важливо для забезпечення майбутнього переможного результату.
Залишити відповідь