Російський БпЛА з ПЗРК «Верба»: як працює нова модифікація та чим вона небезпечна

Російський БпЛА з ПЗРК «Верба»: як працює нова модифікація та чим вона небезпечна. Джерело: MigNews.

Головне управління розвідки України повідомило про виявлення нової небезпечної модифікації російського безпілотника типу «Герань», яка поєднує ударний дрон та переносний зенітно-ракетний комплекс. Як інформує Головне управління розвідки України, апарат одночасно несе на борту ПЗРК «Верба» та повноцінну бойову частину, що суттєво розширює його бойові можливості. Така комбінація дозволяє БпЛА не лише завдавати ударів по наземних цілях, а й атакувати повітряні об’єкти. За оцінками розвідки, мова йде про експериментальне, але вкрай небезпечне рішення. Воно свідчить про спроби Росії адаптувати дрони до нових умов протиповітряної оборони. Фахівці наголошують, що подібні розробки можуть становити додаткову загрозу для військової та цивільної авіації, пише MigNews.

За даними ГУР, застосування цієї модифікації передбачає ручне керування оператором у режимі реального часу. Для наведення використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, встановлена в носовому обтічнику безпілотника. Передача сигналу здійснюється через mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 виробництва КНР, що забезпечує стійкий канал зв’язку. У разі виявлення цілі оператор поетапно активує два сервоприводи, кожен з яких відповідає за окрему функцію. Перший сервопривід запускає хімічну акумуляторну батарею та азотний балон для охолодження головки самонаведення ракети. Другий сервопривід відкриває спеціально виготовлену захисну кришку пускового механізму.

Російський БпЛА з ПЗРК «Верба»: як працює нова модифікація та чим вона небезпечна
Російський БпЛА з ПЗРК «Верба». Джерело: ГУР.

Розвідка також зазначає, що спусковий гачок ракети ПЗРК зафіксований у постійно натисненому положенні. Це означає, що пуск відбувається автоматично одразу після захоплення цілі головкою самонаведення. Водночас сам БпЛА оснащений основною бойовою частиною, зокрема на дослідженому зразку було встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М. Таким чином, навіть після відстрілу зенітної ракети дрон зберігає здатність виконувати свій основний ударний сценарій. Наведення на наземну ціль у такому випадку також може здійснюватися оператором дистанційно.

Дізнайтесь також, що відомо про нові ракети Х-БД-К, Х-МЦ, Х-99 та чому вони небезпечні для цивільного населення України.

Поділитися цією статтею