План НАТО на випадок нападу Росії: що таке «теорія перемоги» Гринкевича і чому цілі біля Петербурга й Калінінграда

Генерал Алексус Гринкевич на Варшавському безпековому форумі, 12 жовтня 2026 року. Фото: REUTERS / Aleksandra Szmigiel (nv.ua)

Командувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич уперше публічно описав, як Альянс збирається воювати, якщо Росія нападе на країни Балтії чи Польщу. План, який у НАТО називають «теорією перемоги», передбачає удари по командних пунктах і ППО Росії в Калінінградській області, поблизу Санкт-Петербурга та в Білорусі. Для України ця новина важлива ще й тому, що в основу концепції лягли масові дешеві дрони — тобто досвід, здобутий саме українським військом.

Як повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на The Wall Street Journal, генерал розповів про план 12 жовтня 2026 року на Варшавському безпековому форумі. За його словами, секретну версію документа остаточно погодили приблизно три місяці тому. Публічна частина — це сигнал Москві, а не оголошення війни: про це варто пам’ятати, читаючи гучні заголовки на кшталт «НАТО вдарить по Петербургу».

Що таке «теорія перемоги» і чим вона не є

У військовій науці «теорією перемоги» називають пояснення, як саме сторона збирається досягти своєї політичної мети у війні. У випадку НАТО мета, за словами Гринкевича, обмежена: зупинити напад, а не розгромити Росію чи змінити її владу. Як пише NV, генерал наголосив, що план має зупинити вторгнення на найранішому етапі й водночас мінімізувати ризик ескалації, зокрема ядерної.

Отже, три важливі уточнення до заголовків:

  • план оборонний і стосується лише сценарію, коли Росія першою атакує члена НАТО;
  • цілі — військові об’єкти (командні пункти, засоби ППО, підкріплення), а не міста як такі;
  • графіка посилення оборони генерал не назвав — він визнав, що Альянс стикається з нестачею боєприпасів після війни США з Іраном.

Три етапи плану: як НАТО збирається відповідати

Етап Що передбачено Ключовий інструмент
1. Заблокувати початковий удар Широка «автономна зона», де дрони й наземні роботи стримують наступ без великих втрат серед союзників Дешеві дрони у великій кількості («доступна маса»)
2. Засліпити й позбавити керування Ракети великої дальності б’ють по командних пунктах і ППО в Калінінградській області, біля Санкт-Петербурга та в Білорусі Далекобійна зброя, «магістраль даних» для обміну цілями
3. Контратака V корпус армії США та інші сухопутні сили НАТО переходять у наступ, авіація б’є по резервах на підході Сухопутні угруповання та авіація Альянсу

Окремо згадано «магістраль даних» — хмарну систему миттєвого обміну секретною інформацією про цілі між арміями союзників. За даними WSJ, окремі її елементи вже випробували на Близькому Сході.

Чому саме Калінінград, Петербург і Білорусь

Це географія ймовірного нападу. Калінінградський анклав затиснутий між Польщею та Литвою і насичений російськими ракетами й ППО. Район Санкт-Петербурга — тил Ленінградського військового округу, звідки найшвидше можна атакувати Естонію та Фінляндію. Білорусь Москва вже використовувала як плацдарм у 2022 році. На думку авторів плану, саме перевага в географії та потужна оборонна промисловість дозволили б Росії зосередити сили проти Балтії та Польщі ще до того, як Альянс розгорне повноцінну відповідь.

Хто є хто: люди за планом

  • Алексус Гринкевич — американський генерал, верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі (SACEUR), який і представив концепцію у Варшаві.
  • Кріс Донах’ю — генерал у відставці, колишній командувач армії США в Європі та Сухопутного командування НАТО. Саме його напрацювання лягли в основу підходу; за даними WSJ, у липні він залишив посаду після того, як у Пентагоні знизили її статус.
  • Олександр Сирський — в інтерв’ю BBC закликав європейців завчасно готувати армії, економіку й населення, бо Росія, на його думку, здатна атакувати країни НАТО.

Що це означає для України

По-перше, НАТО фактично визнає ефективність української моделі війни: ставка на масові недорогі дрони, як зазначає WSJ, з’явилася під впливом бойового досвіду ЗСУ. Ми вже писали, як українські дрони-перехоплювачі зацікавили іноземних покупців — попит на такі технології в Європі зростатиме.

По-друге, Гринкевич закликав Європу посилити підтримку України у відповідь на гібридні атаки Росії проти країн континенту. Це звучить на тлі суперечки у Вашингтоні щодо українських ударів по російських НПЗ — детальніше про позицію Кіта Келлога щодо ударів по Росії.

По-третє, слова Сирського з інтерв’ю BBC збігаються з логікою плану: Росія могла б напасти на Європу раніше, якби не опір України. Тобто фронт в Україні залишається першою лінією оборони і для Альянсу.

Публічний «план перемоги» НАТО — це насамперед стримування: Москві показують, що напад на Балтію чи Польщу обернеться ударами по її військовій інфраструктурі з першого дня. Для України ж це визнання того, що її досвід дронової війни став еталоном для найбільшого військового альянсу світу.

Що далі

Деталі секретної версії плану не розкривають. Ключові питання, на які поки немає відповіді: коли армії Альянсу отримають достатньо дронів і далекобійних ракет, як швидко запрацює «магістраль даних» і чи вистачить боєприпасів. Наступні сигнали варто чекати від зустрічей міністрів оборони НАТО та рішень європейських урядів щодо оборонних бюджетів.

Фото: генерал Алексус Гринкевич на Варшавському безпековому форумі, 12 жовтня 2026 року. REUTERS / Aleksandra Szmigiel, nv.ua.

Поділитися цією статтею
Коментарів немає

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.