Лідерка французьких ультраправих і кандидатка в президенти Марін Ле Пен заявила, що Франція більше не може фінансувати Україну. Заява прозвучала за пів року до виборів, у яких вона, за опитуваннями, є фавориткою, тож для Києва це вже не риторика опозиції, а можлива позиція майбутнього Єлисейського палацу.
Як повідомляє «France 24», Ле Пен сказала журналістам у Брюсселі: «Ми більше не можемо фінансувати Україну». Причиною вона назвала «надзвичайно небезпечну» ситуацію у французькій економіці — високий дефіцит бюджету та слабке зростання. Уже 15 жовтня на ці слова відповів Володимир Зеленський.
Що саме і де сказала Ле Пен
Заява прозвучала у середу, 14 жовтня, на зустрічі фракції «Патріоти за Європу» в Європарламенті, повідомляє чеське видання «Around Prague». Там Ле Пен зустрілася з прем’єром Чехії Андреєм Бабішем і назвала його союзником. За її словами, роль Парижа у підтримці України мають взяти на себе інші країни ЄС, які не мають таких фінансових проблем.
Це не перша подібна заява. Ще 16 вересня Ле Пен в інтерв’ю французьким медіа говорила, що Франція не може продовжувати фінансову допомогу в колишньому обсязі, бо в бюджеті немає грошей навіть на індексацію пенсій. Тоді ж, за даними «Kyiv Independent», співлідер її партії Жордан Барделла казав, що Україну не можна покинути, але й фінансувати безстроково без гарантій Франція не може. Також Ле Пен заявляла, що вступ України до ЄС зашкодить французькому сільському господарству.
Фінансова і військова допомога: різниця, яку гублять заголовки
Заголовки на кшталт «Ле Пен зупинить допомогу Україні» спрощують її позицію. У вересневих заявах вона розділяла два види підтримки:
| Вид підтримки | Позиція Ле Пен |
|---|---|
| Навчання українських військових | Можна продовжувати |
| Постачання озброєння і техніки для оборони | Можна продовжувати, «це не ворожий крок» |
| Прямі гроші, бюджетна підтримка | Не в нинішньому обсязі; у Брюсселі — «більше не можемо» |
| Вступ України до ЄС | Критикує через ризики для французьких аграріїв |
Для порівняння: за даними Кільського інституту світової економіки, які наводить «Kyiv Independent», станом на червень 2026 року Франція спрямовувала на двосторонню і загальноєвропейську підтримку України трохи більше 1% ВВП. Данія, Естонія та Литва — понад 3%.
Що відповів Зеленський
В інтерв’ю Financial Times, опублікованому 15 жовтня, президент України пожартував, що голосувати за Ле Пен не буде, бо він українець. Як передає «Суспільне», журналісти нагадали йому про обіцянку Ле Пен припинити фінансування через шість місяців після можливої перемоги.
Головний аргумент Зеленського — співпраця з Україною вигідна самій Франції. Він навів приклад франко-італійської системи ППО SAMP/T, яку вдосконалили завдяки бойовому досвіду українців, а також згадав ракети SCALP. За його словами, французька промисловість виграє від спільного виробництва і технологій, а це не те саме, що «платити Україні за сьогодні». Водночас Зеленський визнав, що вибори в Європі та посилення скептичних до Києва партій можуть створити нові виклики.
Що реально може президент Франції
Президент П’ятої республіки має великі повноваження саме в зовнішній політиці й обороні: він є верховним головнокомандувачем і представляє країну в Європейській раді. Тобто напрям французької політики щодо України визначатиме саме глава держави. Проте є й обмеження:
- державний бюджет, з якого фінансується двостороння допомога, ухвалює парламент;
- загальноєвропейська допомога — це рішення 27 країн ЄС, і Франція не може в односторонньому порядку скасувати вже затверджені програми;
- водночас ключові рішення ЄС щодо України, зокрема про вступ і санкції, ухвалюються одностайно, тож Париж отримав би право вето.
Саме останній пункт є найбільшим ризиком: як показує досвід Угорщини, одна країна здатна роками гальмувати рішення на користь України. Схожі настрої вже звучать і на рівні окремих регіонів Європи — як у випадку з резолюцією Саксонії-Ангальт проти військової допомоги Україні.
Календар: від суду до виборів
- 7 липня 2026 року — апеляційний суд Парижа залишив у силі вирок у справі про розтрату коштів Європарламенту, але скоротив заборону обіймати посади до 45 місяців, з яких дві третини умовно. За даними NPR, це вже не заважає Ле Пен балотуватися. Вона оскаржує рішення в Касаційному суді.
- Найближчі місяці — збір 500 підписів-рекомендацій від обраних посадовців щонайменше з 30 департаментів, які передають до Конституційної ради.
- 18 квітня 2027 року — перший тур президентських виборів.
- 2 травня 2027 року — другий тур, згідно з урядовим порталом Франції.
У вересневих опитуваннях Ле Пен мала 33–34% і суттєво випереджала конкурентів.
Заява Ле Пен — сигнал не про миттєве припинення допомоги, а про можливий перегляд її формату. Для України ключове завдання на найближчі пів року — перевести відносини з Францією з логіки «допомоги» в логіку спільного оборонного виробництва, від якого Париж не захоче відмовлятися за будь-якої влади.
Фото: Володимир Зеленський під час інтерв’ю Financial Times. Європейська правда, eurointegration.com.ua.
