У той час, як загострення на Близькому Сході, напруженість у Тихоокеанському регіоні та постійні ядерні погрози змушують мільйони людей задуматися про найгірший сценарій, аналітики та експерти з безпеки знову оновили неофіційний, але дуже популярний у медіа рейтинг — найбезпечніші країни для виживання у разі глобальної війни, пише MigNews.
За даними останніх оглядів, які посилаються на Global Index, топ-шість виглядає так: Ісландія, Нова Зеландія, Швейцарія, Бутан, Чилі та Аргентина. Чому саме ці країни постійно опиняються на вершині «списку втечі»?
1. Ісландія — острів, який ніколи не воював
Ісландія вже 17-й рік поспіль очолює Global Peace Index як наймирніша країна планети. Вона не має власної армії (лише берегову охорону), ніколи не брала участі у війнах ХХ–ХХІ століть і розташована на краю світу — за 1000+ км від найближчого великого континенту. Геотермальна енергія забезпечує майже 100% автономності в опаленні та електриці, а рибальство та відновлювані ресурси дають шанс протриматися навіть у разі глобального колапсу постачання.
Головний аргумент: у ядерній війні Ісландію просто немає сенсу атакувати — тут немає стратегічних цілей.

2. Нова Зеландія — «кінець світу» з фермами та горами
Друга сходинка Global Peace Index і, мабуть, найпопулярніший вибір мільярдерів, які будують бункери. Віддаленість у Південній півкулі, потужне сільське господарство (країна виробляє їжі значно більше, ніж споживає), гірський рельєф і відсутність серйозних ворогів роблять її ідеальним «островом-фортецею».
Дослідження ядерної зими показують, що саме регіони Нової Зеландії та південної Австралії мають шанс зберегти відносно стабільну температуру та врожайність після можливого «ядерного затемнення».

3. Швейцарія — нейтралітет, бункери та Альпи
Класика жанру. Офіційний нейтралітет з 1815 року, система укриттів, розрахована на все населення країни, обов’язкова військова підготовка громадян і важкопрохідні Альпи. Швейцарія десятиліттями інвестувала в інфраструктуру захисту від радіації та хімічних загроз.
Навіть якщо хтось вирішить «покарати» цю країну — зробити це буде неймовірно дорого й неефективно.

4. Бутан — гімалайський «форпост щастя»
Маленьке королівство між Індією та Китаєм офіційно проголосило нейтралітет ще при вступі до ООН у 1971 році. Воно не має армії, здатної вести наступальні дії, а його філософія «Валового національного щастя» вже давно стала мемом. Гірська місцевість робить будь-яке вторгнення логістично жахливим, а низька стратегічна цінність рятує від прицілу.
Бутан — це країна, яку світова війна може просто «не помітити».

5–6. Чилі та Аргентина — південноамериканський «кінець континенту»
Обидві країни виграють завдяки екстремальній географії:
- Анди з одного боку,
- Тихий океан з іншого,
- величезні малонаселені території на півдні (Патагонія),
- потужне сільське господарство.

Чилі має одну з найстабільніших економік регіону та потужну гідро- та сонячну енергетику. Аргентина — величезні запаси зерна та м’яса. У сценарії глобального хаосу саме південь цих країн може стати одним із останніх місць, де ще вирощуватимуть їжу.

Чому саме ці шість країн?
Експерти враховують комбінацію факторів:
- географічна ізоляція (острови або край континенту),
- політичний нейтралітет або низька залученість у військові альянси,
- самозабезпечення їжею, енергією та водою,
- природні бар’єри (гори, океан, клімат),
- низька ймовірність бути першочерговою ціллю.
Звичайно, у повномасштабній ядерній війні «абсолютно безпечних» місць не існує — ядерна зима, радіоактивні опади та крах глобальної економіки вдарять по всіх. Але саме ці країни мають найбільше шансів пережити перші найкритичніші роки.
Цікаво, що в різних версіях рейтингу до списку часто потрапляють також Фіджі, Індонезія, Уругвай, Маврикій і навіть Антарктида — але швейцарсько-ісландсько-новозеландський «ядро» залишається стабільним уже кілька років.
Поки політики сперечаються про червоні лінії, звичайні люди все частіше відкривають мапи й шукають «кінець світу», де ще можна буде почати все спочатку.
Нагадаємо, що Польща закриває повітряний простір біля кордонів з Україною та Білоруссю: що означають обмеження, чи пов’язано це з ракетами і як зміняться маршрути літаків, дізнайтесь тут.